Асоціація платників податків України розповідає, що ідею перезавантаження Бюро економічної безпеки підтримують і у парламенті. «Закон був гарний, але ми не бачимо жодних результатів, – зазначив минулого тижня голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової, митної політики Данило Гетманцев під час щорічного форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу і влади» у Києві. – Ми зробили цей орган, щоб те, що робила податкова поліція, не повторилося. Але 80% складу бюро – колишні податківці. І все керівництво податкової перейшло до бюро. Тоді питання: навіщо ми це робили? Тому, звичайно, ми зараз маємо зробити перезавантаження БЕБ».
Раніше звіт діяльності бюро за рік став предметом розгляду на засіданні двох парламентських комітетів – із питань правоохоронної діяльності і з питань фінансів, податкової і митної політики.
Жодним чином не заперечуючи авторство народних депутатів на закон про Бюро економічної безпеки, вважаю за потрібне наголосити, що це плід тривалої спільної праці великого колективу робочої групи, яка об’єднала науковців, експертів, представників бізнесу, всіх правоохоронних структур.
Звісно, варто віддати належне законодавцям, які брали активну участь у розробці і, що не менш важливо, у процесі ухвалення цього закону. Але не слід забувати: створення нового єдиного аналітичного органу з правоохоронною функцією було багаторічною – із 2014 року – вимогою бізнесу до влади.
Добре пам’ятаю, як під час передвиборчої президентської кампанії у 2019 році тоді ще кандидат у президенти Володимир Зеленський зробив це питання одним із ключових питань своєї передвиборчої програми. Майбутній президент неодноразово про це говорив на зустрічах із представниками бізнес-спільноти – із тими, хто сплачує податки і підтримує життєдіяльність державного управління. Згодом такі самі тези взяла до передвиборчої програми політична партія «Слуга народу».
Асоціація платників податків України була в авангарді активного лобіювання ідеї створення БЕБ із самого початку і до сьогодні. Подекуди наша асоціація залишалася наодинці, коли вже майже ніхто не вірив у реалізацію. Ми присвячували цій темі численні публічні обговорення, круглі столи, конференції.
Одна з таких масштабних конференцій – «Законодавче забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки України» – відбулася 17 травня 2021 року, за чотири місяці до формування нового органу. Для напрацювання спільних підходів до вирішення актуальних правових проблем щодо запуску бюро на принципово інших засадах та в контексті викликів сьогодення конференція об’єднала науковців та експертів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Національної академії внутрішніх справ, Асоціації платників податків України.
Під час роботи конференції обговорювалася низка напрямів роботи майбутнього органу:
- поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою ILP (Intelligence LedPolicing), можливості та ризики застосування у правоохоронній системі України;
- імплементація ризик-орієнтованого підходу в систему досудового розслідування та оперативно-розшукового забезпечення економічної безпеки держави;
- розробка стратегії відвернення кримінальних загроз, протидії системним кримінальним явищам та руйнування кримінальних бізнес-моделей, запровадження системи стійкості БЕБ (своєчасна ідентифікація загроз, оцінка ризиків і визначення вразливостей);
- створення єдиної методології протидії правопорушенням проти фінансових інтересів держави, поєднаної із системою управління ризиками;
- поєднання дискреції у правозастосовній діяльності із системою оцінки ризиків і загроз;
- запровадження дієвих механізмів кооперації між правоохоронними органами, створення Центру обміну інформацією;
- шляхи мінімізації ризиків тиску на бізнес через використання правоохоронних повноважень.
Не випадково згадав про цю конференцію за підсумками форуму «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади: виклики воєнного часу», організаторами якого виступили Національна бізнес-коаліція та Українська рада бізнесу за сприяння Центру міжнародного приватного підприємництва (СІРЕ) та на якому одним із гострих питань постало питання діяльності БЕБ.
Не візьму на себе сміливість оцінювати діяльність БЕБ – це зробили народні депутати в рамках парламентського контролю над діяльністю органів виконавчої влади, це достатньо вичерпно на форумі зробили незалежні аналітичні центри та експерти. Виникає лише одне запитання: чи таку діяльність органу мав на увазі президент України Володимир Зеленський, коли говорив про створення нового єдиного аналітичного органу по боротьбі з економічними злочинами? Абсолютно переконаний: глава держави мав на увазі зовсім інший – інноваційний – підхід до реалізації цього проєкту, так само як аналогічні сучасні підходи застосовуються в інших сферах.
А що ж робити далі? Це питання було одним із ключових на форумі. Ми прекрасно усвідомлюємо: історію вже неможливо змінити, і всі учасники процесу повинні визнати, що було допущено багато помилок. Шкода, що втрачено дорогоцінний час, особливо в перші пів року, які припали на довоєнний період.
Одразу хочу наголосити: попри розчарування результатами роботи нового органу, припинення існування Бюро економічної безпеки – це не шлях сильних, від цієї ідеї необхідно відмовитися.
На мій погляд, перезавантаження роботи бюро має відбуватися відповідно до профільного закону.
Однією з фундаментальних новацій цього закону є ризик-орієнтований підхід у діяльності органу. У документі чітко прописані завдання з восьми пунктів, де першим пунктом стоїть: «виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних».
Законодавець зробив дуже важливий вибір на користь імплементації нової моделі поліцейської діяльності, яку, до речі, у країнах Європи та США вже апробовано впродовж тривалого періоду. Поліцейська діяльність, керована розвідувальною аналітикою (так звана ILP – Inteligence Led Policing), є наріжним каменем сучасної правоохоронної політики, яка підкреслює проактивну та превентивну загальну методологію і яка дає можливість правоохоронцям на один крок випереджати злочинців. ILP модель дає можливість визначати і бачити тенденції та закономірності, що пов’язують різні злочини, осіб та місцезнаходження, а це, в свою чергу, дає можливість набагато швидше та ефективніше реагувати та запобігати злочинам.
Добре розумію, що впроваджувати нові методи завжди дуже складно, але впевнений, що всі зацікавлені у процесі відновлення сучасної Української держави зроблять все необхідне для ефективного втілення цієї концепції, розуміючи, що її реалізація наближатиме діяльність українських правоохоронців до європейських.
Команда експертів асоціації впродовж року активно працювала над розробкою методології проведення аналізу фінансово-економічних ризиків та її ключовою складовою – автоматизованою системою управління ризиками, яка, до речі, буде базовим інструментом впровадження в життя реформаторського для правоохоронної системи ризик-орієнтованого підходу. Найближчим часом наша команда буде готова презентувати суспільству цей документ разом з алгоритмами визначення ризиків економічної безпеки.
Ми не хочемо перебувати у стані очікування й активно працюємо над різними напрямками, зокрема, активно підключаючи до цих процесів авторитетних міжнародних експертів, щоб у дуже складний час підставити плече державі.
Діяльність Бюро економічної безпеки залишається у центрі уваги українського бізнесу. Серед інституційних реформ, які увійшли до ухвалених на форумі топ-10 пріоритетів бізнесу, – постійний контроль за роботою Бюро економічної безпеки, створення якісних показників ефективності для вимірювання ефективності роботи БЕБ.
Парламентський і громадський контроль надасть можливість перезавантажити роботу цього важливого органу, зробити його діяльність ефективною з точки зору подолання економічної злочинності та водночас прозорою та підзвітною суспільству.
***
Читайте також: