Конкретні кроки для відновлення української економіки та стійкості бізнесу обговорили під час конференції, організованої Українською Радою Бізнесу, у понеділок, 23 січня, в Києві. Участь у дискусії взяли голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, голова Державної регуляторної служби України Олексій Кучер, представники близько 50 провідних бізнес-асоціацій. Партнером заходу виступив Центр міжнародного приватного підприємництва (CIPE).
«На законодавчому рівні ми готові слухати, аналізувати й долучати ваші пропозиції при роботі з документами. Дякуємо вам за вашу небайдужість. Відновлення – це не лише про зруйноване житло й інфраструктуру, а й про системні реформи», – зазначила, відкриваючи конференцію, голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк.
Президент Асоціації платників податків України Грігол Катамадзе закликав якнайшвидше затвердити План відновлення України, розроблений ще торік і до якого увійшли також пропозиції УРБ. Але план досі існує лише у вигляді проекту.
«Ми не можемо зволікати. Буквально вчора дивився інформацію про те, що з початку великої війни в Польщі активно реєструються українські підприємці. 45% усіх іноземних компаній, зареєстрованих торік у Польщі, – це українські компанії. Дві третини з підприємців сказали, що залишатимуть свої компанії в Польщі, навіть коли отримають можливість повернутися. Відповіддю на цей виклик – як повернути український бізнес – має стати План відновлення України», – наголосив президент асоціації.
Грігол Катамадзе також порушив і інші важливі питання, до яких в останній час прикута увага суспільства: державні закупівлі та діяльність Бюро економічної безпеки України.
Коментуючи порушені питання, Данило Гетманцев і Олена Шуляк повідомили, що робота над законопроєктами, закладеними до плану, вже ведеться. Політики висловили сподівання, що призначення віце-прем’єр-міністра з відновлення України пришвидшить роботу над затвердженням Плану як документу та реалізації необхідних реформ в цілому.
Щодо прозорості державних закупівель, то, за словами голови партії «Слуга народу», одразу після російського вторгнення інформація з відкритих реєстрів була закрита. Зараз же, на думку Олени Шуляк, можливо відкрити частину інформації, яка не зашкодить безпеці. Крім того, вся інформація, яка стосуватиметься відбудови України – буде доступною для громадськості, бізнесу і міжнародним партнерам: «Не бачу іншого шляху боротьби з корупцією, як використання цифрових інструментів».
За словами Данила Гетманцева, відкритий план державних закупівель потрібен для того, аби бізнес розумів потреби і відповідно до них розвивав виробництво та послуги. «Будь-яка країна у війну розширювала власне виробництво», наголосив голова Комітету.
Перспектива діяльності Бюро економічної безпеки також пов’язана з післявоєнним відновленням України. «Це залучення великих грошей. Хто їх контролюватиме? БЕБ – фактично єдиний орган, який це може зробити. Але якщо на місці цього органу ми бачимо податкову міліцію, то виникають сумніви, чи дадуть партнери гроші, якщо не бачать гарантій від розкрадання. Тому моя думка – потрібне перезавантаження БЕБ, у тому числі із залученням іноземних партнерів», – сказав Данило Гетманцев.
Представники влади чекають висновків тимчасової слідчої комісії щодо БЕБ і за підсумками роботи комісії плануватимуться наступні кроки.
Президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак запропонував, аби кожен законопроєкт, який зачіпає сферу підприємництва, проходив оцінювання впливу на бізнес. Така практика існує в багатьох європейських державах, встановлюються зобов’язання щорічного обов’язкового зниження адміністративного навантаження.
Крім того, Олександр Чумак закликав розробляти заходи, які мотивують підприємців повертатися після релокації: «В Харківській області ми спостерігаємо переміщення людей на південь і захід, через що населення деяких громад зросло на 70% і більше. Гуманітарна підтримка не може бути вічною, постає питання створення робочих місць. Потрібні програми місцевого розвитку. Роботу таких програм ми мали змогу побачити за кордоном і хотіли би втілили у себе».
Керівник асоціації додав, що в області не працює жодна державна програма кредитування чи грантової підтримки підприємців через те, що регіон віднесений до територій, де ведуться бойові дії. Підприємці неодноразово порушували це питання, проте воно досі не вирішене. Коментуючи цю тему, представники влади зазначили, що необхідно запускати програми на територіях, де немає загрози захоплення, і пообіцяли провести відповідну комунікацію з урядом.
Представники влади згодні з тим, що необхідно підвищувати якість аналітики до законопроєктів і закликали фахівців до співпраці з Комітетами. В той же час Державна регуляторна служба України має проєкт закону, який зробить необхідними справжні економічні розрахунки до всіх регуляторних законопроєктів, повідомив голова служби Олексій Кучер. Учасники дискусії домовилися опрацювати документ та спільно реалізовувати його.
Представник «Асоціації м’ясної галузі» і власник SMK Group Денис Парамонов порушив питання взаємостосунків торговельних мереж і виробників. За його словами, під час війни розрахунки погіршилися. Представник асоціації вважає ненормальною ситуацію, коли відстрочка розрахунку – до 120 днів.
Голова парламентського комітету переконаний, що «держава не повинна втручатися в бізнес, наскільки це можливо». Проте в ситуації торговельних мереж і виробників ситуація зайшла в глухий кут. Тому Данило Гетманцев висловив сподівання знайти оптимальне рішення проблеми.
Питання РРО у воєнний час порушив президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців Борис Емельдеш. Він запропонував звільнити від необхідності встановлення РРО тих малих підприємців, які не використовують найману працю, а також унеможливити штрафи «заднім числом» за час воєнного стану. Представники влади згодні, що штрафи за незастосування РРО не можуть бути застосовані до підприємців по завершенню воєнного стану «заднім числом» і пообіцяли, що необхідні зміни до законодавства будуть внесені.
Під час конференції також йшлося про масштабну дерегуляцію – мінімізацію кількості дозволів та ліцензій (законопроєкт №8058). Представники влади підтримують цей документ, у той же час представники бізнесу мають кілька зауважень до проєкту, головне з них – Комісія з перегляду регуляцій має мати у складі не лише представників Кабміну, але і представників бізнес-об’єднань.
За підсумками конференції учасники домовилися спільно опрацювати обговорені питання, а також проводити такі зустрічі на регулярній основі.