Європейська Бізнес Асоціація розповідає, що 25 січня Екокомітет ВРУ на своєму засіданні розглянув 4 законопроєкти у сфері промислового забруднення. Йдеться про проєкти законів №6004, №6004-1, №6004-2 та №6004-д.
У результаті обговорення члени Екокомітету рекомендували прийняти законопроєкт №6004-д за основу в сесійній залі.
Асоціація підтримує таке рішення та вважає, що запропонована редакція законопроєкту №6004-д є найбільш збалансованою з погляду врахування інтересів бізнесу, держави та громадськості.
Водночас у законопроєкті є 3 принципові моменти, які можуть ускладнити процес екомодернізації вітчизняної промисловості відповідно до європейських стандартів.
1) Перехід на нову дозвільну систему, який замінить звичні три дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на спецводокористування (а також скидання в системи централізованого водовідведення) та управління відходами. Вже з 2028 року діяльність бізнесу у певних сферах, наприклад енергетики, металургії, хімічної галузі, управління відходами, буде можливою виключно за наявності нового дозволу. Процес збору документів є доволі складним та тривалим і потребує подання комплексних даних, пов’язаних із діяльністю підприємства. Перед видачею дозволу на підприємстві здійснюється перевірка поданої у заявці на отримання дозволу інформації. У випадку виявлення розбіжностей у цих даних – у видачі дозволу буде відмовлено і процес почнеться заново. Запропонований перехідний період не враховує поточних воєнних реалій, наслідком яких є руйнування промислових потужностей та перебої з енергопостачанням. Таким чином, інформація, що її подало підприємство, може стати неактуальною за дуже короткий проміжок часу і за незалежних від підприємства обставин. Тому доцільно перенести перехід на нові дозвільні документи на післявоєнний період і забезпечити можливість їх отримання протягом чотирьох років після припинення воєнного стану.
2) Збереження чинних технологічних нормативів під час видачі нових інтегрованих дозволів. До запровадження обов’язкової екомодернізації для промисловості на основі європейських найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) у законопроєкті №6004-д є можливість отримати інтегрований дозвіл, який, по суті, ґрунтуватиметься на поточних нормативах викидів для тих установок, які економічно недоцільно або неможливо модернізувати та які мають обмежений строк експлуатації. Серед них – енергетичні потужності, умови роботи яких регулює Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ). І це – цілком логічне рішення. Для решти галузей, зокрема металургії або скляної промисловості, чинні нормативи викидів можуть змінитися вже у 2024 році. Це фактично спричинить потребу в капітальних інвестиціях, хоча в деяких випадках ці установки все одно доведеться закривати, адже НДТМ для них не існує. Отже, пропонуємо дозволити бізнесу отримувати нові інтегровані дозволи на підставі поточних технологічних нормативів викидів, передбачених чинними дозвільними документами.
3) Перегляд вимог до встановлення автоматизованих систем моніторингу викидів (АСМ). Позитивним моментом законопроєкту №6004-д є визначення вимог АСМ на стаціонарні джерела викидів на основі НДТМ, що цілком відповідає європейському підходу. Втім, цей процес є досить капіталоємним, а також тривалим проєктом будівництва/реконструкції. Отже, економічно недоцільно встановлювати законодавчу вимогу для облаштування АСМ на об’єктах/установках, які підлягають виведенню з експлуатації у короткостроковій перспективі після проведення реформи. У зв’язку з цим пропонуємо виключити з обов’язку встановлення АСМ установки, які протягом короткого періоду часу (2 – 3 роки) після введення в дію закону заплановано до повного виведення із промислової експлуатації.
«Запровадження НДТМ – найсильніший виклик для української промисловості та енергетики. І ми зможемо впоратися з ним виключно за суттєвої фінансової підтримки європейських колег. Але реалізувати ці амбітні плани з точки зору технологій модернізації можна не раніше ніж за 10 років після закінчення воєнних дій.»
Станіслав Зінченко,
Голова Комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації
Бізнес-спільнота вітає зусилля влади, яка прагне йти назустріч бізнесу у питаннях екомодернізації, і сподівається, що запропоновані умови стануть ключем до втілення цієї важливої реформи.