• Посилання скопійовано

Меморандум з МВФ містить 19 «структурних маяків»: що чекає бізнес у разі прийняття законів?

Які важливі питання фінкомітет рекомендуватиме ВРУ до розгляду найближчим часом? Чи можуть не прийняти законопроєкт №8401 про скасування воєнних податкових пільг? Про це розповів Гетманцев

Меморандум з МВФ містить 19 «структурних маяків»: що чекає бізнес у разі прийняття законів?

Укрінформ поцікавився щодо позиції Гетманцева, голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ, стосовно Меморандуму з МВФ та законів, які ВРУ має прийняти для його реалізації. Обговорили й інші «фінансові» новини.

 

– Уже як про доконаний факт говорять про скасування з липня низки запроваджених на початку війни податкових пільг. На часі відмова від 2% єдиного податку, повернення повного розміру ПДВ на пальне, поновлення документальних перевірок бізнесу та штрафів за невикористання РРО. Втім, частину цих рішень, зокрема передбачених законопроєктом №8401, ще не ухвалено. На 100% переконані, що колеги підтримають цей документ?

– Законопроєкт №8401, поданий Кабінетом Міністрів, прописаний у Меморандумі з Міжнародним валютним фондом. Цей документ від імені України підписали Президент, прем’єр-міністр, голова Національного банку та міністр фінансів. Текст законопроєкту розроблений Урядом та повністю погоджений з партнерами. Це – один зі структурних маяків, виконання якого оцінюватимуть при наступних переглядах програми з МВФ. Тоді як сама програма є рамкою для залучення 115 млрд доларів фінансової допомоги у найближчі 4 роки. Тому я не бачу суттєвих можливостей для «маневру» щодо ухвалення цього документа.

 

– І коли розглянуть законопроєкт, аби бізнес міг завчасно підготуватися до липневих змін? 

– За моїми прогнозами, парламент розгляне його у травні. Усі параметри майбутніх змін відомі, щоб бізнес міг до них підготуватися. Та й працювати за такими правилами нашим суб’єктам господарювання не звикати – ми ж не пропонуємо нічого нового, лише повертаємо старі норми.

 

– А які ще, окрім повернення до звичайних умов оподаткування, зобов’язання Україна взяла на себе у фінансовій, податковій та митній сферах, укладаючи домовленості з МВФ? Що з підготовкою необхідних законопроєктів і коли можемо розраховувати на повне виконання Києвом усіх «домашніх завдань»?

– У Меморандумі – досить велика кількість вимог, зокрема, 19 так званих «структурних маяків», 10 з яких стосуються бюджетного й податкового напрямів. Серед них – подання до парламенту законопроєкту про внесення змін до ст. 52 Бюджетного кодексу України для мінімізації ad hoc (разових тимчасових, вимушених) змін до бюджету.

Також необхідні оновлення та оприлюднення середньострокової стратегії управління державним боргом, Бюджетна декларація на три роки, яку треба подати до вересня, ухвалення Національної стратегії доходів, що включатиме інституційне зміцнення Державної податкової служби, Держмитслужби, реорганізацію БЕБ, перегляд спрощеного режиму оподаткування задля усунення ерозії податків на працю, приведення ПДВ та акцизів у відповідність до європейського законодавства, посилення антикорупційних заходів і процедур для усунення ризиків доброчесності, податкова реформа, щоб досягнути балансу між забезпеченням адекватної бази доходів і створенням умов для післявоєнної відбудови та відновлення.

Крім цього, на нас чекають перегляд поточних процедур з управління держінвестиціями, уніфікація підходу до державних інвестиційних проєктів, посилення конкурсного відбору та зв’язку проєктів зі середньостроковою рамкою бюджету, зміцнення контрольних повноважень на всіх етапах втілення інвестпроєктів. Ідеться також про подання до парламенту законопроєкту, який відновить дію статей Бюджетного кодексу щодо лімітів надання державних гарантій з чіткими критеріями їх забезпечення.

Є в Меморандумі й завдання з послаблення валютних обмежень, застосування інфляційного таргетування та переходу до плаваючого курсу на другому етапі дії програми, тобто за 12-18 місяців, якщо для цього складатимуться необхідні передумови, які визначить Нацбанк. А також від України чекають посилення регулювання фінансового сектору, зокрема переходу до ризик-орієнтованого нагляду у відповідності до директив ЄС з реалізацією у 2023 та 2024 роках, і затвердження параметрів ефективності банківських установ, що будуть напрацьовані в межах консультацій з Фондом гарантування вкладів та Міжнародним валютним фондом до кінця березня 2024 року.

Докладно про інші питання, які ставилися Гетманцеву, дивиться у інтервʼю ось тут.

***

Читайте також:

Джерело: УКРІНФОРМ

Рубрика: Суспільство і життя/Економіка

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Економіка»