Члени Української Ради Бізнесу, до складу якої входить 112 бізнес-асоціацій різних галузей економіки, членами яких є 28000 підприємств, проаналізували Національну стратегію доходів (НСД) до 2023 року, в якій визначено напрям податкових та митних реформ в Україні під час війни та після її завершення, та зазначають, що документ містить як корисні, так і негативні для економіки пропозиції, зокрема:
Національна стратегія доходів містить низку пропозицій, які значно погіршують умови ведення бізнесу в Україні, та формує стимули для перетворення Української юрисдикції на сіру зону, де немає стимулів для надходження зовнішніх інвестицій та для розвитку бізнесу.
НСД була напрацьована без залучення представників бізнесу та фахової оцінки ризиків. Застосування/реалізація таких підходів призведе до збільшення корупції, пригнічення економічного відновлення та тінізації економіки, та ще більшої втрати економічно активних громадян. Отже, низка пунктів НСД потребує перегляду:
- Надання повноважень ДПС накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу без рішення суду. Такий підхід має значні корупційні ризики та порушує принцип презумпції невинуватості. Формує прецедент поширення практики блокування бізнесу через блокування податкових накладних на всіх громадян України, закріплює порушення конституційного принципу презумпції невинуватості. Мало того – значно погіршує інвестиційний клімат України, що призведе до стагнації економіки.
- Скасування спрощеної системи оподаткування для аграрного сектору. За поточних умов така ініціатива призведе до зменшення надходжень бюджетів усіх рівнів, а не збільшення. Згідно з даними Мінагрополітики, наразі виробництво більшості с/г культур є абсолютно збитковим через значне здорожчання морської логістики. Водночас аграрії продовжують платити фіксований податок (як плату за спрощений облік), а у випадку з податком на прибуток не сплатили б нічого. Разом з тим у післявоєнні часи скасування спрощеної системи призведе до втрати українськими фермерами конкурентоспроможності порівняно з фермерами інших країн, якщо вони не отримають аналогічнх умов по дотаціям, як у країнах ЄС (від 250 євро на гектар земель в обробітку).
- Впровадження прогресивної шкали ставок ПДФО. Ця пропозиція є контрпродуктивною, її реалізація призведе до зменшення стимулів до праці, ускладнення адміністрування податків та порушення принципу справедливості, збільшенню “тіні”.
- Ускладнення умов для спрощеної системи оподаткування замість спрощення загальної системи оподаткування. Значна кількість суб’єктів господарювання, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обрала цей шлях саме задля можливості простого ведення бізнесу і адміністрування, оскільки для малого та мікробізнесу складність податкового законодавства та значні ризики загальної системи оподаткування не є відповідною. Нововведення автоматично призведе до збільшення корупції та тінізації економіки.
- Звуження сфери застосування спрощеної системи оподаткування шляхом виключення юридичних осіб, збільшення ефективних ставок податків до рівня загального режиму (19,5%) з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства, обліку та звітності. Ці зміни зроблять ССО менш доступною для малого та мікробізнесу, що призведе до масового переходу їх у неформальний сектор та зміну резидентства підприємців. Україна ризикує втратити інноваційні галузі, які виросли саме завдяки стимулам ССО.
- Підвищення акцизів на пальне. Сприятиме зростанню логістичних витрат усієї економіки та суттєвому підвищенню цін для громадян та бізнесу, що робить українську продукцію більш дорогою та менш конкурентоздатною на світовому ринку, в тому числі через складність логістичних шляхів через війну.
- Отримання органами ДПС повного доступу до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень). Суперечить практиці ЄС, створює значні корупційні ризики та призведе до порушення приватності.
- Відсутність якісних індикаторів черговості реалізації етапів НСД. Це ускладнить моніторинг виконання стратегії та оцінку її ефективності.
- Концентрація зусиль виключно на підвищення доходів бюджету, без оцінки втрат зростання економіки.
На думку українського бізнесу, реалізація цих положень негативно вплине на економічний та інвестиційний клімат країни, економічне відновлення України. Надскладне та недружнє до бізнесу податкове законодавство нездатне обслуговувати ослаблену війною економіку та сприяти швидкому економічному відновленню. Розширення дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладнення адміністрування спровокує ще більш агресивну модель взаємодії органів ДПС з платниками податків. НСД-2030 створює черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів. Подібний підхід не забезпечить довіри до контролюючих органів.
Україна потребує простих та справедливих правил оподаткування, які запроваджуватимуться прозоро. Вимагаємо мінімізувати дискрецію та викорінити практику презумпції вини у податковому та митному адмініструванні. Це створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки.
Водночас НСД містить і низку важливих для реалізації пунктів, які представники бізнесу очікують багато років, які необхідно реалізувати якнайшвидше. Зокрема:
- Мінімізація корупції: податкова та митна служби мають вжити заходів для запобігання корупції, зокрема впровадити антикорупційні програми, підвищити прозорість своєї діяльності та посилити контроль за роботою.
- ІТ: всі інформаційні ресурси, пов’язані з управлінням державними фінансами, будуть об’єднані на рівні Міністерства фінансів та адмініструватися незалежною ІТ-установою, що сприятиме підвищенню прозорості та ефективності управління державними фінансами.
- Інтеграція з ЄС: Україна буде інтегрована з європейськими системами оподаткування. У перспективі це має спростити та удосконалити адміністрування податків та зборів в Україні.
- Адміністрування ПДВ: оподаткування ПДВ в Україні буде приведено у відповідність до законодавства Європейського Союзу. Реалізація зазначеного має спростити та удосконалити адміністрування ПДВ в Україні.
- Митниця: Україна буде обмінюватися попередньою митною інформацією з іншими країнами, що покращить митне адміністрування та сприятиме боротьбі із сірим імпортом.
Українська Рада Бізнесу закликає Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати інклюзивний процес обговорення Національної стратегії доходів, за участі експертів та бізнес асоціацій, надати економічне обґрунтування до зазначених у зверненні пунктів Стратегії та врахувати пропозиції українського бізнесу. За підсумками обговорень та розрахунків – переглянути Нацстратегію у низці пунктів та прийняти Кабінетом Міністрів оновлену якісну редакцію НСД.
***
Читайте також: Бізнес не підтримує Нацстратегію доходів та її реформи
Всі новини на тему Нацстратегії доходів читайте тут.