Українська Рада Бізнесу, яка об’єднує 114 бізнес-асоціацій різних секторів економіки, за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, 15 березня провела онлайн-зустріч з напрацювання пропозицій від бізнесу до урядового проєкту Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва до 2027 року.
В обговоренні Стратегії розвитку МСП на найближчі три роки взяли участь 70 представників членських бізнес-об’єднань ММСП та аналітичних та центрів України.
Звертаючись до учасників зустрічі, Максим Борода, керівник Проєкту ПРООН в Україні «Зміцнення членських бізнес-об’єднань, ММСП в Україні», зазначив, що урядовий проєкт Стратегії потребує доопрацювання, з урахуванням інтересів бізнес-спільноти, аби «кінцева версія Стратегії була значно кращою, ніж той проєкт, який ми маємо».
Перед початком обговорення старший економіст, керівник CASE Ukraine Дмитро Боярчук оприлюднив результати опитування учасників зустрічі.
Зокрема, на запитання «Що заважає розвивати бізнес?», більшість (понад 70%) назвала нестачу робочої сили і майже половина (47,8%) вказала на зниження споживчого попиту, що пов’язано з війною. Далі – надмірна бюрократія при взаємодії бізнесу та держави (44,9%)
«Війна внесла свою роль в проблеми для бізнесу, але те, що було до війни, – залишається актуальним», – резюмував Боярчук.
Стосовно ключових реформ, які необхідні для розвитку та відновлення МСБ і що важливо додати до Стратегії, більшість (63,8%) назвала збереження спрощеної системи оподаткування та заміну тотальної фіскалізації 2 та 3 груп на фіскалізацію виключно для окремих ризикових груп платників, які мають значні ризики перевищення лімітів.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман, розповідаючи про проєкт Стратегії, зупинився на основних його пунктах, перевагах та недоліках.
«Стратегія – це дуже масивний документ на понад 100 сторінках. Здебільшого у документі про те, що все діджіталізувати, дерегулювати, навчати, але пунктів, які б вирішували найбільші проблеми МСП, згідно з опитуваннями МСП, – дуже мало. Тому варто спілкуватися з Міністерством економіки і додавати ті важливі пункти, які зараз найактуальніші для МСБ», – зазначив Олег Гетман.
За його словами, у документі не вистачає великого блоку щодо інклюзивного діалогу між владою, бізнесом та громадянським суспільством, а також спрощення адміністрування податків, скасування обов’язкових актів виконаних робіт, повернення платника податків презумпції невинуватості, інституційні реформи (перезавантаження БЕБ, податкової, митниці), зниження сукупного навантаження, спрощення РРО як проблемного для малого та мікробізнесу; створення «гарячої лінії» для швидкого реагування на звернення бізнесу.
«Це те, що ми побачили з різних опитувань бізнесу і те, чого, на думку аналітичних центрів, Економічної експертної платформи, – не вистачає у цій Стратегії», – зауважив Гетман.
Олександр Чумак, президент Асоціації приватних роботодавців, член УРБ: «Головна вада Стратегії – це повна відсутність бачення державою бізнес-асоціації як партнерів і основної мережі розвитку підприємництва в країні, яка повинна формулювати і реалізувати державну стратегію розвитку підприємництва. Тобто нас там немає взагалі. З іншого боку, Кабмін, Мінекономіки до нас чомусь звертається з проханням внести свої пропозиції до цієї Стратегії. Тому окремий великий блок цієї Стратегії повинен стосуватися бізнес-асоціацій як організацій, які працюють разом з урядом на всіх рівнях – від регіональних до місцевих органів місцевого самоврядування і сприяють розвитку підприємництва. Ми там повинні бути».
Борис Емельдеш, президент Всеукраїнської професійної асоціації підприємців, член УРБ: «Коли ми формуємо пріоритети, варто не забувати, що наразі головним завданням боротьби за малий бізнес є збереження спрощеної системи. Як на мене, то це надважливе завдання, не менш ніж інституційні реформи та інше».
Серед іншого учасники пропонують: скоротити Стратегію – зі 100 до 5 сторінок (а все інше винести у Програму реалізації Стратегії); розглянути питання якості використання донорської міжнародної допомоги; створювати спеціальні стимулюючі програми підприємництва для молоді; розвиток експорту, в тому числі через систему ТПП і бізнес-асоціації; дефіскалізувати самозайнятих осіб; створювати додаткові можливості для розвитку жіночого підприємництва, запровадити спецрежим для самозайнятих, лібералізувати ринковий нагляд та інше.
За результатами зустрічі передбачається напрацювання спільних пропозицій від бізнес-асоціацій до Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого та середнього підприємництва до 2027 року, які будуть презентовані 18 березня 2024 року під час зустрічі з представниками Уряду та Парламенту.