Бізнес пропонує знизити до 50% частку імпорту електроенергії для стабільного енергопостачання. Це необхідно для недопущення скорочення виробництва та втрати конкурентоспроможності українськими експортерами. Розповідає GMK Center.
Представники великих компаній гірничо-металургійного комплексу закликали Кабмін переглянути рішення щодо збільшення до 80% частки імпорту електроенергії для стабільного енергопостачання підприємств. Бізнес вважає, що компромісним рішенням може стати встановлення цієї норми лише на рівні 50%. Інакше висока вартість імпортної електроенергії призведе до скорочення виробництва.
Про це йшлося на робочій нараді, присвяченій обговоренню проблемних питань, пов’язаних з імпортом електроенергії, проведеній Федерацією роботодавців України.
Ключовим чинником впливу імпорту електроенергії є її вартість. За словами головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, вартість електроенергії для промислових споживачів в Україні є найвищою у Європі. Наприклад, червнева ціна на ринку на добу вперед в Україні становила €112,3/МВт·год, тоді як у Польщі та Німеччині – €105/МВт·год та €72,6/МВт·год відповідно.
За словами Василя Гончарука, директора «Дніпросталь-Енерго», яке входить до групи «Інтерпайп», вартість електроенергії становить близько 25% у собівартості сталевої заготовки, яка надалі використовується для виробництва основної продукції компанії «Інтерпайп» – труб та залізничних коліс.
«Збільшення вартості електроенергії веде до зниження конкурентоспроможності на світовому ринку та ставить компанію на межу виживання. Цей факт особливо трагічно може відчуватися у прифронтовому Нікополі, який перебуває під щоденним обстрілом російських агресорів. На цьому заводі працює близько 3000 осіб, що становить 30% співробітників «Інтерпайпу». Нам боляче усвідомлювати, що і так важка та ризикована робота наших людей у місті на лінії фронту перебуває під загрозою через одне рішення щодо імпорту електроенергії», – наголосив Гончарук.
За його словами, компанія готова продовжувати працювати, якщо частку імпорту електроенергії буде знижено до 50%, як це було передбачено постановою Кабміну №1127 від 27.10.2023.
«Збільшення собівартості продукції після підвищення квоти імпорту до 80% ставить під сумнів економічну доцільність нашої компанії. Ми просимо Міненерго знизити цей показник хоч би до 50%», – додав директор «Дніпросталь-Енерго».
Зі свого боку Максим Журавльов, директор департаменту закупівель стратегічної сировини та енергоресурсів групи «Метінвест», зазначив, що компанія працює на світових ринках в умовах жорсткої конкуренції, тому рівень собівартості продукції та вартість логістики – ключові фактори конкурентоспроможності. Наприклад, у структурі собівартості випуску залізорудної продукції понад 40% посідає вартість електроенергії.
За його словами, рішення Кабміну про збільшення частки імпорту електроенергії до 80% для забезпечення стабільного енергопостачання було для «Метінвесту» несподіваним, тоді як компанія намагається планувати свою роботу на тривалий період.
«Зараз, після ухвалення змін до постанови Кабміну та необхідності імпорту 80%, наше виробництво стає збитковим. Ми намагаємося зменшити витрати, але виробляти продукцію з негативною рентабельністю неможливо. Через високу вартість електроенергії ми будемо змушені скорочувати виробництво. У таких умовах краще знайти компроміс – наприклад, норма імпорту в 50% була б прийнятною і для енергетики, і для ГМК», – сказав Журавльов.
За словами Ярославни Блонської, виконавчого директора Ferrexpo, компанія зіткнулася з великими труднощами через зміну квоти імпорту, що було прийнято без обговорення з бізнесом. При цьому негативний вплив на компанію додало падіння цін на залізорудну продукцію на світових ринках.
Крім того, проблемним моментом вже у найближчій перспективі може стати скасування норми про 2 класи споживачів електроенергії, що зараз перебуває на обговоренні. Це може сильно вдарити по промисловим споживачам, які будуть змушені оплачувати інфраструктуру, якою вони не користуються.
