«Про це рішення суду стало відомо тільки минулого тижня, і наші клієнти з вересня почали подавати відповідні апеляції. Їх вже накопичилося близько десятка. Найближчим часом планується подання ще декількох апеляцій до Київського апеляційного адміністративного суду. Інших варіантів немає, адже судові виконавці, прикриваючись постановою №2а-6500/12/2670, можуть почати один за одним виставляти на продаж нерухомість, у якій проживають і прописані діти», — розповів «ДС» старший партнер адвокатської компанії «Кравець, Новак і Партнери» Ростислав Кравець.
Іпотечне протистояння між банкірами та юристами почалося ще в 2008 — 2009 рр., відразу після початку тотальних неплатежів за кредитами: щоб стягувати за проблемними позиками закладене житло, у якому проживають неповнолітні діти, кредитори завалювали клопотаннями опікунські ради, але ті найчастіше відмовляли фінансистам.
Відмови мотивувалися ст. 12 Закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», що не дозволяє залишати неповнолітніх дітей без житла. У результаті банки залишалися без грошей, але із заставами, з якими не могли нічого зробити. А останній рік-півтора ситуація погіршилася: вступаючи у змову з працівниками ЖЕКів, неплатники почали все частіше прописувати чад в закладені квартири заднім числом.
«Іноді прописати дитину вдавалося навіть не після перших неплатежів за кредитом, а після початку примусового стягнення застави в судовому порядку», — запевнив «ДС» начальник юридичного управління ПАТ «Банк Кіпру» Арсен Сорока. Де-юре це неможливо, але де-факто почало відбуватися все частіше.
Саме нарікаючи на нові хитрощі недобросовісних позичальників, фінансисти цього року всіма правдами й неправдами почали відсуджувати у клієнтів нерухомість. Вони вважали за краще мовчати про те, що напівлегальна прописка заднім числом трапляється лише в одному з 20 — 40 випадків неплатежів за іпотекою (залежно від банку), і практично в кожному з них намагалися домогтися виселення дітей із закладеної квартири.
Нещодавно знайшли і відповідну лазівку, яка дозволяє це робити: 2 квітня 2012 р. Мін’юст затвердив Наказ №512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень». Він дозволяє обходитися при стягненні нерухомості без рішень опікунських рад. До речі, на горезвісний наказ послався і Окружний адміністративний суд у своєму рішенні №2а-6500/12/2670.
Утім, юристи запевняють, що позичальникам рано втрачати надію, адже вони мають достатньо шансів оспорити рішення київського суду. «Спочатку Міністерство юстиції, а потім і суд не звернули уваги, що порушують ст. 12 Закону «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», де чітко зазначено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при здійсненні операцій щодо нерухомого майна. Неприпустимим є зменшення або обмеження прав та охоронюваних законом інтересів дітей під час здійснення будь-яких операцій щодо житлових приміщень», — розповів «ДС» Ростислав Кравець.
І це тільки одна зі стратегій захисту позичальників, яку можуть обрати юристи. Інша зводиться до того, що нащадки не повинні нести відповідальність за своїх батьків. «За зобов'язаннями і боргами повинен відповідати саме боржник. І якщо малолітня дитина не просто прописана, а є власником закладеної нерухомості, то державний виконавець як держслужбовець при стягненні повинен керуватися Конституцією, Законом «Про державну службу», Конвенцією з прав дітей, нормами Цивільного кодексу, Законом «Про виконавче провадження», а не тільки інструкцією Мін’юсту — підзаконним актом. І стягувати треба майно боржника, а не неповнолітньої дитини», — зазначив у розмові з «ДС» заступник директора юрфірми «Можаєв і Партнери» Андрій Чернишенко.
Найближчими місяцями юристи обіцяють завалити суди апеляціями за рішенням Окружного адміністративного суду №2а-6500/12/2670. Виходячи зі ст. 195-1 Кодексу адміністративного судочинства, термін їх розгляду становить один-півтора місяця. До року може тривати розгляд справи, якщо вона дійде до Вищого адміністративного суду. «Але якщо врахувати, що процесуальні строки в наших судах повсюдно порушуються, то, швидше за все, остаточне рішення у цій справі з'явиться не скоро», — упевнений юрист юркомпанії «Тарасов і Партнери» Павло Кириченко. Протягом усього цього часу позичальникам доведеться відстоювати своє майно.
Банкіри планують активно користуватися новою можливістю і намагатися без рішень опікунських рад відсуджувати і продавати нерухомість, напираючи при цьому на виконавчу службу. «У випадках, коли державного виконавця вже ніяк не зупинити, слід звернутися зі скаргою на нього до Мін’юсту (у порядку, передбаченому Законом «Про звернення громадян»), правоохоронних органів і залучати органи опіки», — порадив Андрій Чернишенко. Юристи впевнені, що рішення опікунської ради може виявитися достатньо, щоб заблокувати торги навіть відсудженою нерухомістю: отримавши квартиру у свою власність, банк не зможе її продати.
Банки навчилися продавати житло з прописаними в ньому дітьми
Проблемних позичальників з неповнолітніми дітьми без зайвої тяганини починають виганяти із закладених квартир. Підстави для цього надав Окружний адміністративний суд Києва, який ще наприкінці цього літа рішенням №2а-6500/12/2670 (за позовом кредитного союзу «Добросвіт») постановив, що кредитори мають право без дозволу опікунських рад стягувати нерухомість за простроченою іпотекою, навіть якщо в ній прописані та проживають малолітні діти (до 18 років).
Джерело: ДФС у Волинській обл.
Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.
Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.
на мiсяць безкоштовно!Спробувати