Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з пп. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує ці вважається таким, що ухиляється від сплати податку.
Вищезгадані доходи оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
Тобто, фізичним особам - нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента України, які виконують представницькі функції.
Представницькі функції слід розуміти як представництво, яким відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Слід звернути увагу на обов’язковість дотримання письмової форми договору про представництво.
