Сам механізм, запроваджений ПКУ, полягає в отриманні інформації про нерухоме майно від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно (Держреєстру прав) та органів, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізосіб. А вже потім — обмін такою інформацією між органами Міндоходів.
Внаслідок цього за отриманою інформацією будуть складатися та надсилатися фізособам податкові повідомлення-рішення. Причому інформацією про надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення володітимуть як органи Міндоходів за місцем обліку таких фізосіб, так і органи Міндоходів за місцем обліку об'єктів житлової нерухомості.
На сьогодні інформація про об'єкти житлової нерухомості більше нагадує міф, ніж реалії для визначення бази оподаткування податком.
Якими даним буде користуватися Міндоходів? Ми неодноразово писали про те, що реєстр майна, який тривалий час формувався БТІ, не передається органам держреєстрації прав. Держреєстр прав на нерухоме майно формується фактично за інформацією самих власників.
Тож у своїх листах ДРСУ наголошувала, що договір купівлі-продажу нерухомого майна, який нотаріально посвідчений та держреєстрацію якого проведено до 01.01.2013 р., є підставою для державної реєстрації прав у Держреєстрі. І включення власниками вже зареєстрованих прав на нерухоме майно до Держреєстру прав звільняється від сплати мита (листи від 03.01.2013 р. №395-06-15-13, від 03.01.2013 р. №397-06-15-13, від 14.01.2013 р. №07-06-15-13).
Хоча, на перший погляд, це нагадує подвійну реєстрацію прав на нерухомість, яка вже пройшла держреєстрацію та була внесена до БТІ, все-таки, зважаючи на норми ПКУ, ситуація може обернутися несподіваними проблемами.
Так, з одного боку, податківці отримуватимуть інформацію лише з Держреєстру прав, а з іншого — якщо нерухомість не внесена власником до Держреєстру, то це навряд чи спонукатиме Міндоходів вважати власність відсутньою.
Кому потрібна звірка з Міндоходів? Як зазначено у Порядку надання інформації з Держреєстру прав (постанова КМУ від 17.10.2013 р. №868), у разі відсутності відомостей у Держреєстрі прав використовуватимуться дані Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомості та/або Держреєстру іпотек. А це може значно спотворити інформацію про наявну у власності громадян нерухомість станом, скажімо, на 31.12.2013 р.
Зарадити цьому можуть правила, встановлені пп. 265.7.3 ПКУ: громадяни можуть за бажанням провести звірку щодо об'єкта житлової нерухомості, її розміру, часток, що перебувають у власності. При цьому слід враховувати не лише квартири, в яких безпосередньо проживають громадяни, а й ті житлові приміщення, що здаються в оренду.
До речі, прес-служба Міндоходів уже поширила інформацію про надіслані ними запрошення прийти на звірку, оскільки на сьогодні саме вони формують реєстр платників податку на нерухоме майно.
Квитанції із нарахованими до сплати сумами податківці планують надсилати громадянам з квітня 2014 року.
Тож, на нашу думку, звірятися чи ні, — громадяни повинні вирішувати самостійно. При цьому варто врахувати, що буде краще — звіритися вже сьогодні чи, отримавши квитанцію про сплату, поскаржитися до суду (Наказ Міндоходів від 22.10.2013 р. №611).