Вендингові апарати у 2026 році: взяття на облік в ДПС, розрахункові операції, чеки та оподаткування виручки

1. Що таке вендинговий апарат?
2. Які є варіанти технічної фіскалізації та сфери застосування вендиногвих апаратів?
3. Як відбувається реєстрація (фіскалізація) вендингового апарату?
4. Коли вендинговий апарат повинен видавати покупцю фіскальний чек, а коли ні?
5. Що змінилось у 2026 році: обов'язкові безготівкові розрахунки
6. Як відбувається інкасація та оприбуткування готівкової виручки?
7. Чи потрібно фіскалізувати вендинговий апарат ФОПу І групи ЄП?
8. Визнання доходу для платників єдиного податку та податку на прибуток
9. Коли виникають податкові зобов'язання з ПДВ?
10. Де почитати більше про вендингові апарати?

Що таке вендинговий апарат?

Вендинговий (торговельний) апарат – це один із визначених законом видів реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Це принципово: оскільки такий апарат приймає гроші за товар чи послугу, на нього поширюються всі вимоги Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265).

Закон прямо називає автомат з продажу товарів (послуг) серед РРО поряд з електронним контрольно-касовим апаратом, ЕККР, комп'ютерно-касовою системою тощо (ст. 2 Закону №265).

Офіційне визначення вендингового апарату

Автомат з продажу товарів (послуг) – реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості, та створює контрольну стрічку в електронному вигляді

ст. 2 Закону №265

Тобто з погляду держави апарат, що продає воду, каву, снеки чи інші товари без продавця, – це самостійний РРО, а не «торговельне обладнання», яке можна експлуатувати поза фіскальним контролем.

Які є варіанти технічної фіскалізації та сфери застосування вендиногвих апаратів?

Закон допускає два варіанти:

1. Автомат-РРО – апарат є самостійним РРО, включеним до Державного реєстру РРО саме як «автомат з продажу товарів (послуг)».
2. Вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор (ЕККР) – окремий фіскальний блок, вмонтований у програмно-технічний комплекс самообслуговування чи автомат з продажу товарів (послуг), який власне і виконує фіскальні функції.

Різниця здебільшого технічна: у першому випадку весь апарат реєструють у податковій як РРО, у другому – реєструють вбудований блок ЕККР, який працює всередині апарата. В обох випадках фіскалізувати можна лише модель, внесену до Державного реєстру РРО (п. 3 ст. 3 Закону №265). Окремо існує третій, новіший варіант – оснащення апарата програмним РРО (ПРРО) за Порядком №317, який має інші наслідки щодо видачі чеків (розглянемо далі в статті).

Приклад 1 

Кавовий апарат самообслуговування, що приймає монети та банкноти, видає каву та автоматично формує електронну контрольну стрічку, – це автомат з продажу товарів у розумінні Закону №265, і його не можна експлуатувати без реєстрації в податковій, навіть якщо продавця біля нього немає.

Найпоширеніше вендингові апарати продають продовольчі товари та напої (вода, кава, снеки, соки) – саме на цю категорію орієнтована більшість роз'яснень ДПС. Через торговельні автомати також продають непродовольчі товари та надають окремі послуги (наприклад, копіювання, друк, послуги пральні самообслуговування).

Водночас для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, пальне), лікарських засобів та деяких інших категорій товарів діють додаткові обмеження й спеціальні правила застосування РРО, тому продаж такої продукції через звичайний вендинговий апарат без додаткового погодження асортименту, як правило, неможливий.

Як відбувається реєстрація (фіскалізація) вендингового апарату?

Перш ніж вендинговий апарат почне продавати товари, його потрібно перевести у фіскальний режим роботи – тобто зареєструвати в податковій (лист ДФСУ від 05.03.2019 №902/6/99-99-14-05-01-15/ІПК). Порядок реєстрації залежить від того, який спосіб фіскалізації обрано: класичний РРО (автомат-РРО чи вбудований ЕККР) чи програмний РРО (ПРРО).

Варіант 1. Реєстрація класичного РРО (автомат-РРО або вбудований ЕККР)

Процедуру встановлює Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Мінфіну від 14.06.2016 №547 (Порядок №547). Основні кроки такі:

1. Перевірка моделі в Державному реєстрі РРО. Фіскалізувати можна лише апарат (або вбудований ЕККР), модель якого внесена до Державного реєстру РРО з урахуванням сфери застосування, і в якого не вичерпано встановлений технічною документацією строк служби (п. 3 ст. 3 Закону №265).
2. Договір з центром сервісного обслуговування (ЦСО). Укладається договір про технічне обслуговування та ремонт РРО – без чинного договору з ЦСО реєстрація неможлива.
3. Форма №20-ОПП. Якщо приміщення (об'єкт), у якому розміщено апарат, ще не заявлене як об'єкт оподаткування, подають форму №20-ОПП.
4. Заява за формою №1-РРО. До контролюючого органу за основним місцем обліку суб'єкта господарювання подають заяву про реєстрацію РРО за формою №1-РРО, можна через Електронний кабінет (п. 4 гл. 2 розд. II Порядку №547). Протягом двох робочих днів податкова приймає рішення про реєстрацію або відмову.
5. Резервування фіскального номера. У разі позитивного рішення інформаційна система ДПС автоматично формує й резервує 10-розрядний фіскальний номер РРО та надсилає ЦСО довідку за формою №2-РРО (п. 2–3 гл. 1 розд. II Порядку №547).
6. Опломбування і переведення у фіскальний режим. Протягом трьох робочих днів з дати надсилання довідки ЦСО вносить фіскальний номер до фіскальної пам'яті РРО, персоналізує та опломбовує апарат (п. 10 гл. 2 розд. II Порядку №547).
7. Реєстраційне посвідчення №3-РРО. Отримавши від ЦСО довідку про опломбування й акт введення в експлуатацію, ДПС не пізніше наступного робочого дня вносить дані про РРО до своєї інформаційної системи та видає (розміщує в Електронному кабінеті) реєстраційне посвідчення за формою №3-РРО (п. 12 гл. 2 розд. II Порядку №547). Датою реєстрації РРО вважається дата внесення даних до системи ДПС.

Після отримання посвідчення №3-РРО реєстрація завершена, і апарат можна легально використовувати.

Приклад 2

Підприємець придбав кавовий автомат зі вбудованим ЕККР, модель якого включена до Держреєстру РРО. Він уклав договір з ЦСО, подав заяву №1-РРО через Електронний кабінет, отримав резервування фіскального номера, після чого ЦСО опломбував апарат і ввів його в експлуатацію. Лише після отримання посвідчення №3-РРО автомат можна встановлювати в торговельній точці й приймати оплату.

Варіант 2. Коли обрали ПРРО замість класичного РРО

Альтернативний варіант – оснастити апарат програмним РРО (ПРРО) за Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Мінфіну від 23.06.2020 №317 (Порядок №317), який доповнив Наказ №547 окремим блоком саме для ПРРО. Реєстрація тут суттєво простіша й швидша:

• заява про реєстрацію ПРРО подається за формою №1-ПРРО виключно в електронній формі – через Електронний кабінет (портальне рішення або API) чи засобами телекомунікацій (п. 3 розд. II Порядку №317);
• фіскальний сервер ДПС автоматично обробляє заяву і присвоює фіскальний номер без опломбування чи участі ЦСО – за подання до 16:00 робочого дня рішення надходить того самого дня, інакше – не пізніше наступного робочого дня (п. 4–5 розд. II Порядку №317);
• датою реєстрації вважається дата формування фіскального номера ПРРО фіскальним сервером.

На практиці ПРРО для вендингових апаратів обирають переважно тоді, коли:

• виробник (інтегратор) апарата пропонує готове програмне рішення для фіскалізації розрахунків замість окремого фізичного блока ЕККР;
• потрібна швидка й дешева фіскалізація одразу великої мережі апаратів без окремого опломбування кожного пристрою через ЦСО;
• необхідна робота в режимі офлайн – для ПРРО окремо встановлено порядок визначення діапазону, видачі й резервування фіскальних номерів на випадок тимчасової відсутності зв'язку з фіскальним сервером, що актуально для торгових точок з нестабільним інтернетом.

Важливо!

Попри простішу реєстрацію, вибір ПРРО має наслідок для обов'язку видачі розрахункових документів покупцю – на відміну від «класичного» фіскалізованого автомата без ПРРО, апарат з ПРРО зобов'язаний надавати чек на кожну операцію. Детальніше про цю відмінність – у наступному розділі.

Коли вендинговий апарат повинен видавати покупцю фіскальний чек, а коли ні?

Обов'язок надавати покупцю розрахунковий документ (чек) – загальне правило для будь-яких розрахункових операцій (п. 2 ст. 3 Закону №265). Але для автоматів з продажу товарів (послуг) закон встановлює винятки, і їх обсяг прямо залежить від того, яким способом фіскалізовано конкретний апарат – через «класичний» РРО чи через ПРРО.

Варіант 1. Коли чек видавати НЕ потрібно: фіскалізований автомат без ПРРО

Якщо апарат обладнаний вбудованим ЕККР або зареєстрований як автомат-РРО (без ПРРО), для нього діють три звільнення, передбачені пп. 9 і 10 ст. 3 Закону №265:

• не потрібно щодня формувати у паперовій та/або електронній формі фіскальні звітні чеки – підп. 9 ст. 3 прямо виключає автомати з продажу товарів (послуг) з цього обов'язку;
• не потрібно створювати та зберігати паперові й електронні контрольні стрічки – для автоматів з продажу товарів (послуг) цей обов'язок так само не діє (підп. 10 ст. 3);
• на практиці це також означає відсутність обов'язку видавати покупцю розрахунковий документ на кожну окрему покупку – оскільки автомат за визначенням (ст. 2 Закону №265) сам формує електронну контрольну стрічку, а не паперовий чек через касира чи дисплей.

Звільнення діє лише за одночасного виконання таких умов:

1. Апарат фіскалізований – зареєстрований, опломбований у встановленому порядку й переведений у фіскальний режим роботи (розділ 2 цієї статті).
2. Апарат відповідає технічним вимогам щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу дозованих і штучних товарів, визначеним Додатком 3 до протокольного рішення Держкомісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 №13.
3. Апарат дистанційно передає дані – по дротових або бездротових каналах зв'язку до контролюючих органів передається інформація про обсяг розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, що міститься у фіскальній пам'яті (п. 7 ст. 3 Закону №265). Ця вимога діє навіть тоді, коли чек покупцю не видається.

Приклад 3

ФОП на 2 групі єдиного податку встановив біля торговельного центру фіскалізований водомат із вбудованим ЕККР, включеним до Реєстру РРО. Апарат щодня автоматично передає дані про обсяг продажів до податкової через інтернет. Покупець кидає монети або прикладає безконтактну картку, набирає воду в пляшку – чек при цьому не видається, і це не є порушенням Закону №265.

Варіант 2. Коли чек видавати потрібно: автомат з ПРРО

Звільнення, описане вище, не поширюється на автомати, обладнані програмним РРО. Якщо апарат працює через ПРРО, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, суб'єкт господарювання зобов'язаний:

• проводити всі розрахункові операції виключно через такий ПРРО;
• забезпечувати надання покупцю розрахункового документа встановленої форми та змісту на повну суму операції – у паперовій та/або електронній формі (п. 2 ст. 3 Закону №265).

Спосіб надання електронного розрахункового документа обирає суб'єкт господарювання з переліку, прямо передбаченого законом:

• QR-код на дисплеї автомата (або пристрою, на якому встановлений ПРРО) – покупець зчитує код і отримує ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься;
• надсилання електронного чека на абонентський номер телефону (SMS або месенджер) чи адресу електронної пошти, надані покупцем;
• друк паперового чека через вбудований у автомат принтер (якщо технічно передбачено).

Приклад 4

ФОП на 3 групі встановив вендинговий автомат для продажу снеків і напоїв, підключений до ПРРО через фіскальний сервер ДПС. Покупець обирає товар на сенсорному екрані та оплачує карткою. Автомат зобов'язаний або показати на екрані QR-код електронного чека, або – якщо покупець залишив контакти – надіслати чек на телефон чи електронну пошту. Просто не видати жодного розрахункового документа в цьому випадку буде порушенням Закону №265.

Увага!

Сам факт продажу через вендинговий апарат автоматично не звільняє від видачі чека – усе залежить від технічної конфігурації: фіскалізований автомат-РРО без ПРРО від видачі чека звільнений (за умови дотримання трьох умов вище), апарат з ПРРО – зобов'язаний видавати розрахунковий документ на кожну операцію. Тому на етапі вибору обладнання варто одразу зʼясовувати, до якого варіанта фіскалізації належить конкретна модель, оскільки це прямо визначає подальший режим роботи з покупцями.

Що змінилось у 2026 році: обов'язкові безготівкові розрахунки

Питання безготівкової оплати для вендингових апаратів регулюється не Законом №265, а окремим нормативним актом – Постановою КМУ від 29.07.2022 №894, прийнятою на виконання ч. 29 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги».

Первісний графік запровадження

Постанова №894 ввела обов'язок торговців забезпечувати прийом безготівкової оплати (POS-термінал, платіжний застосунок, QR-код тощо) поетапно, залежно від чисельності населеного пункту:

• з 1 січня 2023 р. – населені пункти з населенням понад 25 тис. осіб;
• з 1 січня 2024 р. – від 5 до 25 тис. осіб;
• з 1 січня 2025 р. – менше ніж 5 тис. осіб.

Окремим, четвертим етапом (підп. 4 п. 1 Постанови №894) обов'язок мав поширитися з 1 січня 2026 року на чотири особливі категорії торговців: ФОП – платників єдиного податку 1 групи, торговців через торгові автомати, виїзну (виносну) торгівлю та продавців власноручно вирощеної (відгодованої) продукції.

Важлива корекція: строк для вендингу відтерміновано

Зараз дата «з 1 січня 2026 р.» для вендингових апаратів вже не діє. Постановою КМУ від 29.12.2025 №1768 цю дату замінено на «через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану». Це підтвердила й сама ДПС у своєму офіційному повідомленні.

Отже, для торговців через торгові (вендингові) автомати обов'язок забезпечити безготівкову оплату виникне не раніше ніж через три місяці після офіційного припинення або скасування воєнного стану в Україні. Оскільки станом на момент написання цієї статті (серпень 2026) воєнний стан продовжено до 31 жовтня 2026 року, ця вимога для вендингу поки що не набрала чинності.

Територіальний виняток зберігається окремо

Незалежно від строку введення обов'язку, п. 2 Постанови №894 виключає з-під дії постанови торговців, які провадять діяльність на територіях громад у районі воєнних (бойових) дій або тимчасово окупованих, оточених (заблокованих) – за переліком, що затверджує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Для таких територій звільнення продовжує діяти ще три місяці після припинення бойових дій, деокупації чи зняття оточення (блокування).

Приклад 5

Підприємець з Полтави встановив кавовий вендинговий автомат, який приймає лише готівку. За первісною редакцією Постанови №894 йому довелося б додати можливість оплати карткою чи QR-кодом з 1 січня 2026 року. Але після Постанови №1768 цей обов'язок настане лише через три місяці після офіційного припинення чи скасування воєнного стану – тобто станом на серпень 2026 року підприємець законно може продовжувати приймати виключно готівку, хоча має враховувати, що після завершення воєнного стану відлік тримісячного строку почнеться автоматично.

Як відбувається інкасація та оприбуткування готівкової виручки?

Чи обов'язково інкасувати виручку щодня?

Законодавство не встановлює обов'язкової періодичності виймання готівки з торговельного автомата. Достатньо, щоб залишок коштів в апараті на кінець робочого дня не перевищував ліміту каси, встановленого підприємством (для ФОП ліміт каси взагалі не встановлюється – п. 14 розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 (Положення №148), прямо звільняє банки та фізичних осіб-підприємців від встановлення ліміту каси та строків здавання виручки). Тому інкасацію на практиці найзручніше поєднувати із завантаженням нової партії товару чи інгредієнтів – за потреби, а не за жорстким графіком.

Три можливі ситуації оподаткування

Автомат з продажу товарів у розумінні Положення №148 вважається відокремленим підрозділом. Порядок оприбуткування готівки залежить від того, який РРО в ньому застосовується (п. 11 розділу II Положення №148):

1. Вбудований ЕККР або ТА-РРО, що формує щоденний Z-звіт. Оприбуткуванням готівки вважається забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ПКУ (1095 днів), та занесення даних із цих чеків до відповідних книг обліку. Жодного додаткового прибуткового касового ордера на рівні самого автомата оформляти не потрібно – готівка вважається оприбуткованою автоматично в день формування Z-звіту.
2. ТА-РРО, який не зобов'язаний, але добровільно формує Z-звіт. Наслідок той самий, що й у першому випадку – готівка вважається повністю оприбуткованою.
3. «Чистий» ТА без щоденного Z-звіту (лише підбиває підсумки операцій за день). Формального щоденного оприбуткування в такому разі не відбувається, оскільки немає документа, що фіксує суму на конкретну дату. Утім, відповідальності за це порушення чинним законодавством не передбачено, тому на практиці це не створює ризику штрафу – важливіше зберігати фіскальну інформацію апарата для підтвердження суми виручки.

Оформлення виймання коштів

Типова форма акта виїмки готівки з торговельного автомата законодавством не встановлена – підприємство розробляє її самостійно як внутрішній документ (з реквізитами: дата, показники лічильника/суми за даними Z-звіту, фактично вилучена сума, підпис відповідальної особи). Коли готівка з автомата фізично передається до каси підприємства, це оформлюється звичайним прибутковим касовим ордером (ПКО, форма КО-1) на підставі внутрішнього акта інкасації – так відображається надходження коштів на рахунок обліку готівки в дорозі (субрахунок 333) і подальше оприбуткування до каси (рахунок 301). Якщо ж інкасатор чи відповідальна особа одночасно завантажує товар в автомат і забирає виручку, обидві операції можна оформити одним документом.

Приклад 6

Підприємство продає каву через власний фіскалізований автомат (з ЕККР). 10 вересня в автомат завантажено товар на 1 200 грн (у т. ч. ПДВ – 200 грн). 12 вересня з автомата вилучено 900 грн готівкою, кошти передано до каси підприємства.

Таблиця 1. Бухгалтерські проведення до Прикладу 6

Оскільки в автоматі є ЕККР, який щодня формує Z-звіт, готівка вважається оприбуткованою вже на дату Z-звіту (тобто в день продажу), а фізична інкасація 12 вересня є лише технічним перенесенням уже врахованої виручки до каси підприємства – без якихось додаткових податкових наслідків на цю дату (докладніше про момент визнання доходу – далі у статті).

Чи потрібно фіскалізувати вендинговий апарат ФОПу І групи ЄП?

Законна підстава для звільнення

Пункт 296.10 ПКУ прямо звільняє від застосування РРО та/або ПРРО платників єдиного податку першої групи. Це підтверджує й п. 6 ст. 9 Закону №265, який виводить з-під дії РРО-законодавства розрахунки платників єдиного податку, які «не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до Податкового кодексу України» – тобто відсилає саме до п. 296.10 ПКУ (Закон №265). Формально ця норма поширюється й на розрахунки через торговельні автомати: якщо підприємець законно перебуває на першій групі, йому не потрібен ані вбудований ЕККР, ані ПРРО.

Головна проблема – не РРО, а сама можливість перебувати на 1 групі

Пільга з п. 296.10 ПКУ спрацьовує лише за умови, що вендингова діяльність узагалі вписується в дозволені для першої групи види діяльності. А тут виникає суттєве обмеження. Згідно з пп. 1 п. 291.4 ПКУ до першої групи належать ФОП, які без найманих працівників здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або надання побутових послуг населенню, з доходом не більше 167 мінімальних заробітних плат на рік (у 2026 році – 1 444 049 грн, виходячи з МЗП 8 647 грн станом на 1 січня 2026 року) («ЗІР», категорія 107.01.01: «За яких умов ФОП (крім е-резидентів) можуть бути платниками ЄП першої – третьої груп?»).

Продаж товарів: чи є автомат «торговельним місцем на ринку»

Питання, чи вважається торговельний автомат «торговельним місцем на ринку» в розумінні п. 291.4 ПКУ, у практиці не має однозначної відповіді:

• Обережна позиція. Класифікатор об'єктів торгівлі на ринках відносить торговельні автомати до «пунктів некапітальної забудови» – окремої категорії поряд із кіосками, палатками, павільйонами, – а не до «торговельних місць» як таких. З цього можна зробити висновок, що торговельний автомат не належить до торговельних місць на ринках, а отже, ФОП першої групи не вправі торгувати товарами через автомат навіть у межах ринку (див.: Чи може ФОП – платник ЄП ІІ групи продавати воду через торгові автомати на ринку?).
• Ліберальніша позиція. Але є інша думка (див.: Вендінгова торгівля або торгівля через автомат), яка допускає, що вендинг першогрупника можливий, але лише за умови, що автомат фізично встановлений саме на території ринку – оскільки саме там дозволена роздрібна торгівля для цієї групи.

Однозначної норми ПКУ чи роз'яснення ДПС, яке закривало б це питання, немає, тому підприємцю, який планує розмістити автомат на ринку і залишитися на першій групі, варто отримати індивідуальну податкову консультацію. Поза ринком – на вулиці, в офісному центрі, торговому центрі, на АЗС, зупинці – автомат точно не відповідає критерію «торговельне місце на ринку», і продаж товарів через нього виходить за межі дозволених для першої групи видів діяльності.

Надання послуг: обмеження ще жорсткіше

Для послуг обмеження за місцем розміщення немає, але діє інше – дозволений перелік побутових послуг для першої групи вичерпний і налічує 40 позицій (п. 291.7 ПКУ). З видів діяльності, які реально можна автоматизувати, до цього переліку потрапляють практично лише послуги з виконання фоторобіт та оброблення фотоплівок (тобто фотоавтомати). Кавові, снекові, напійні та подібні автомати послуг не надають – вони продають товари, тож на них поширюється саме обмеження щодо ринків, розглянуте вище.

Важливо!

Через ці обмеження абсолютна більшість «класичного» вендингу (кава, снеки, напої, вода, побутові дрібниці), розміщеного в офісах, торгових центрах, на вулицях чи зупинках, узагалі не вписується в дозволені види діяльності І групи ЄП. А отже, питання про застосування до нього пільги з п. 296.10 ПКУ не виникає: такий підприємець просто не може законно перебувати на першій групі з цим видом бізнесу. Пільга практично працює лише у вузькій ніші (фотоавтомати та вендинг товарів, розміщений безпосередньо на ринку), і те за умови готовності доводити своє право податківцям при кожній перевірці.

Приклад 7

Підприємець на єдиному податку першої групи торгує на міському ринку одягом зі свого прилавка й вирішив додатково встановити поруч зі своїм прилавком автомат для продажу мінеральної води. Формально дохід від автомата підпадає під ту саму групу, але оскільки автомат – окремий об'єкт (пункт некапітальної забудови), а не «торговельне місце», ризик перекваліфікації цієї діяльності податковою як такої, що виходить за межі першої групи, є високим. Безпечніший варіант – або отримати ІПК щодо конкретного розміщення автомата, або одразу оформити цю діяльність через другу-третю групу, де таких обмежень немає, але вже без пільги з РРО – тобто зі стандартною фіскалізацією автомата (розділ 2).

Визнання доходу для платників єдиного податку та податку на прибуток

Загальне правило для єдиного податку – касовий метод

Датою отримання доходу платника єдиного податку за загальним правилом є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (абз. 1 п. 292.6 ПКУ). Це означає, що дохід виникає не в момент продажу товару як такого, а в момент фактичного отримання за нього оплати.

Спеціальні норми саме для торгівлі через автомати

Для автоматної торгівлі ПКУ містить дві уточнюючі норми, які застосовуються лише тоді, коли автомат не обладнаний РРО чи ПРРО:

• п. 292.7 ПКУ: у разі торгівлі товарами або послугами через торговельні автомати чи інше подібне обладнання, що не передбачає наявності РРО та/або ПРРО, датою отримання доходу вважається дата вилучення з таких автоматів грошової виручки – тобто дата фактичної інкасації, а не дата продажу товару покупцю;
• п. 292.8 ПКУ: якщо торгівля через автомати здійснюється з використанням жетонів, карток чи інших замінників грошових знаків, датою отримання доходу вважається дата продажу самих жетонів чи карток (а не дата їх подальшого обміну на товар в автоматі).

Ці норми стосуються вузького кола ситуацій – насамперед нефіскалізованих автоматів платників першої групи (див. попередній розділ), для яких закон дозволяє працювати без РРО. Якщо ж автомат фіскалізований (має вбудований ЕККР або працює через ПРРО), спеціальні правила п. 292.7-292.8 ПКУ не застосовуються – діє загальне правило п. 292.6 ПКУ: дохід визнається на дату фактичного надходження готівки, яка практично збігається з датою продажу й фіксується Z-звітом, а подальша фізична інкасація вже не має самостійного значення для дати доходу (це узгоджується з прикладом 6).

Оновлена позиція ДПС щодо безготівкової оплати через термінал

Ця частина набуде особливого значення після запровадження обов'язкової безготівкової оплати для вендингу (див. вище). До 02.01.2025 податківці послідовно роз'яснювали: при оплаті карткою через POS-термінал дохід ФОП виникає на дату зарахування коштів на розрахунковий рахунок. З 02.01.2025 позиція змінилася: якщо розрахунок через термінал супроводжується формуванням фіскального (касового) чека, датою отримання доходу для ФОП вважається дата, зазначена саме у фіскальному чеку – тобто фактична дата продажу, незалежно від того, коли банк зарахує кошти на рахунок («ЗІР», категорія 107.01.03: «Як для цілей оподаткування ЄП визначається дохід ФОП на спрощеній системі оподаткування та дата отримання доходу, якщо з такою особою розраховувались через оплату картою в магазині (банківський-еквайринг) або в інтернет-магазині (інтернет-еквайринг) з видачею фіскального (касового) чеку?»). При цьому, якщо банк утримує комісію за еквайринг, доходом ФОП визнається повна сума виручки – без зменшення на суму комісії. 

ФОП на загальній системі оподаткування

Для загальносистемників діє аналогічний касовий принцип: об'єктом оподаткування є чистий дохід (різниця між виручкою та документально підтвердженими витратами), а датою отримання доходу – дата фактичного надходження коштів на підприємницький рахунок або в касу (п. 177.2 ПКУ). Для розрахунків через POS-термінал застосовується той самий оновлений підхід, що й для єдиноподатників, – дохід визнається на дату, зазначену у фіскальному чеку («ЗІР», категорія 104.04: «Як з метою оподаткування визначається дата отримання доходу ФОП на загальній системі оподаткування при здійсненні нею розрахунків через оплату картою в магазині (банківський – еквайринг) або в інтернет – магазині (інтернет – еквайринг) з видачею фіскального (касового) чеку?»).

Юридичні особи – платники податку на прибуток

Тут принципово інший підхід. Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається на підставі бухгалтерського фінансового результату з коригуваннями, встановленими розділом III ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). Дохід від реалізації відображається за методом нарахування відповідно до НП(С)БО 15 «Дохід» – на дату переходу до покупця ризиків і вигід від володіння товаром, що для автоматного продажу фактично збігається з датою фіксації операції в Z-звіті. Отже, для юридичних осіб на загальній системі касовий метод не застосовується взагалі: ані дата надходження готівки, ані дата подальшої інкасації самостійного значення для визнання доходу не мають.

Порівняємо три ситуації з продажу товару на 100 грн через автомат в Таблиці 2.

Таблиця 2. Коли визнається дохід у вигляді виручки з вендингового апарату?

Як бачимо, саме тип платника й наявність РРО в автоматі – а не сам факт безготівкової чи готівкової оплати – визначають, яку дату слід використовувати для нарахування податкових зобов'язань.

Коли виникають податкові зобов'язання з ПДВ?

Загальне правило «першої події» (п. 187.1 ПКУ)

За загальним правилом податкові зобов'язання з ПДВ виникають на дату події, яка сталася раніше: або дата оплати (зарахування коштів на рахунок, а для готівки – дата оприбуткування в касі чи дата інкасації в банку), або дата відвантаження товару/оформлення документа про надання послуги. Для торгівлі через автомати законодавець встановив окремі спеціальні правила, які замінюють це загальне правило залежно від способу оплати.

Готівкова оплата – спеціальне правило дати виймання виручки (п. 187.2 ПКУ)

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з такого автомата грошової виручки, а не дата продажу товару покупцю. Правила інкасації такої виручки встановлює Національний банк України (п. 187.2 ПКУ; роз'яснення ГУ ДПС у Сумській області).

Ключовий нюанс: формулювання пункту говорить про відсутність «касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою» – тобто про відсутність живого касира, а не про відсутність РРО як такого. Тому за буквальним прочитанням ця норма поширюється на будь-який торговельний автомат – незалежно від того, обладнаний він вбудованим ЕККР чи ні, – адже автомат у будь-якому разі працює без касира. За такого розуміння за автоматної торгівлі податкова накладна за щоденними підсумками операцій (п. 201.4 ПКУ) складається саме на дату вилучення виручки. Водночас виглядає незвичним відкладати виникнення ПЗ до моменту інкасації, якщо продаж уже зафіксовано Z-звітом і відображено в бухгалтерському обліку раніше. Тому підприємцям, які торгують через фіскалізований автомат і планують нараховувати ПДВ саме за датою інкасації (а не за датою кожного продажу), варто підкріпити цю позицію індивідуальною податковою консультацією – особливо якщо інкасація проводиться нечасто і різниця в датах є суттєвою.

Жетони, картки-замінники (п. 187.4 ПКУ)

Якщо постачання товарів чи послуг через автомат здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата постачання (продажу) самих жетонів чи карток покупцю, а не дата, коли покупець обміняв їх на товар в автоматі. Тобто момент виникнення ПЗ переноситься на етап попереднього продажу платіжного засобу.

Оплата платіжною карткою (п. 187.5 ПКУ)

Якщо постачання здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток (а також дорожніх, комерційних, іменних чеків), датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання товару покупцю (оформлена податковою накладною), або дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) – залежно від того, яка подія настала раніше. Оскільки автомат видає товар одночасно зі списанням коштів з картки, на практиці ця дата фактично збігається з датою самого продажу (карткової транзакції) – на відміну від готівкового варіанту, де ПЗ формально відкладається до інкасації. Це правило набуде значно більшої практичної ваги після запровадження обов'язкової безготівкової оплати для вендингу (про це ми писали вище): що більша частка продажів здійснюватиметься карткою чи QR-кодом, то менше операцій підпадатиме під «пільговий» відкладений режим п. 187.2 ПКУ.

Таблиця 3. Коли виникає ПЗ з ПВД щодо виручки з вендингового апарату?

Приклад 8

ТОВ на загальній системі оподаткування, платник ПДВ, продає напої через фіскалізований автомат трьома способами. 10 вересня покупець розрахувався готівкою за товар на 60 грн (у т. ч. ПДВ – 10 грн); інкасацію проведено 14 вересня. 11 вересня інший покупець придбав жетон на 60 грн, яким скористався лише 13 вересня. 12 вересня третій покупець оплатив 60 грн банківською карткою через вбудований POS-термінал.

Продаж за готівку: податкове зобов'язання з ПДВ (10 грн) виникає 14 вересня – на дату інкасації, а не на дату фактичного продажу 10 вересня (п. 187.2 ПКУ).

Продаж жетона: податкове зобов'язання виникає 11 вересня – на дату продажу жетона, незалежно від того, що товар видано автоматом лише 13 вересня (п. 187.4 ПКУ).

Продаж карткою: податкове зобов'язання виникає 12 вересня – одночасно з карткою транзакцією і видачею товару (п. 187.5 ПКУ).

Отже, з трьох однакових за сумою продажів дата нарахування ПДВ виявляється різною для кожного – і бухгалтеру важливо відстежувати спосіб оплати кожної операції окремо, щоб коректно скласти податкові накладні.

Де почитати більше про вендингові апарати?

• Продаж товарів через автомати: який порядок видачі розрахункових документів?
• Продаж через водомати: чи потрібен чек від ФОП на єдиному податку
• Чеки або інші звітні документи при продажу товарів та/або напоїв (води) за допомогою автоматів (водоматів)