Впровадження РРО: у скільки касові апарати обійдуться підприємцям?

23 червня під час круглого столу Голова Державної регуляторної служби (далі - ДРС) Ксенія Ляпіна презентувала сенсаційні результати аналізу витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання норм застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Розрахунки проводились за допомогою Європейської методики - SME-test та стосувались витрат підприємців за перший рік впровадження РРО.

Завантажити Розрахунок >>>

Нагадаємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII введено обов’язкове використання РРО платниками єдиного податку ІІ-ІІІ груп (крім платників, що здійснюють продаж товарів на ринках і через засоби пересувної мережі).  Ці норми набирають чинності з 01.01.2016 - для II-ї групи, з 01.07.2015 - для платників єдиного податку IIІ-ї групи. 

«За результатами розрахунків встановлено, що вартість впровадження РРО для ІІІ-ї групи становитиме – 4 мільярди гривень, а для ІІ-ї – 37 мільярдів гривень», - заявила Ксенія Ляпіна.

У обговоренні проблемних питань застосування РРО взяли участь народні депутати України Олександра Кужель, Тетяна Острікова, Андрій Журжій, представники бізнесу та їх асоціацій, експерти, а також представники засобів масової інформації.

 У пояснювальній записці до аналізу витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання норм застосування реєстраторів розрахункових операцій зазначено, що запровадження РРО:

•  не дасть позитивного фіскальний ефекту;
• збільшить вартість адміністрування бізнесу, що не сприятиме детінізації економіки;
• створить нерівні конкурентні умови для ведення підприємницької діяльності суб’єктами господарювання, бо чим дрібніший суб’єкт підприємництва, тим дорожче йому обходитиметься застосування РРО;
• державний бюджет зазнає значних втрат від адміністрування введення в експлуатацію РРО суб’єктами малого бізнесу на понад 53 млн. грн.;
• створить додаткові витрати на адміністрування та опрацювання відповідної звітності суб’єктів та здійснення контрольних функцій Державною фіскальною службою України;
• сприятиме додатковим корупційним ризикам (вибіркові перевірки, додаткові штрафи);
• не призведе до обмеження контрабанди та контрафакту, не виключає приховування готівки;
• знівелює суть спрощеної системи оподаткування.

Круглий стіл проведено за підтримки Програми USAID «Лідерство у економічному врядуванні (ЛЕВ). Детальніше про захід читайте у наших наступних матеріалах.