Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Закон України від 01.07.2015 р. №569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» сьогодні опублікований в "Голосі України" №131 і відповідно відсьогодні, 23 липня, набув чинності.
Що змінив цей Закон?
1) дозволено не застосовувати РРО платникам єдиного податку:
- першої групи;
- другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. У разі перевищення застосування РРО є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
2) виключено норму щодо обовязкового зберігання в КОРО фіскальних чеків (для госпуб'єктів, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу);
3) вимоги щодо:
- ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації,
- здійснення продажу лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку,
- забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
не поширюються на підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками ПДВ;
4) госпуб'єкти, які здійснюють розрахункові операції, повинні вводити в експлуатацію, проводити технічне обслуговування без порушення раніше здійсненого належним чином опломбування РРО, ремонтувати РРО через центри сервісного обслуговування.
У разі виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, потрібно:
- письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування,
- протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому госпсуб’єкт зареєстрований платником податків.
На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 7 робочих днів (раніше ще було уточнення -72 годин), вимкнення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням резервного РРО.
5) виключено норму, згідно з якою облік товарних запасів ФОП повинен був вести у порядку, визначеному чинним законодавством, а юрособа (її філія, відділення) - у порядку, визначеному НП(С)БО (стаття 6 Закону про РРО);
6) уточнено, що РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім:
- операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;
- операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів;
7) не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються госпсуб’єктом, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів).
Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Держреєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити його доопрацювання.
8) Центри сервісного обслуговування, серед іншого, зобов'язані у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів. У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО центри зобовязані не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО. За порушення цієї норми Центрам загрожують фінансові санкції у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
9) Звільняються від санкцій за порушення вимог Закону про РРО:
- до 1 липня 2015 року - госпсуб’єкти:
- при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
- при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
При цьому санкції у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб’єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій, включених до Держреєстру РРО, і ввели в експлуатацію такі реєстратори до 1 січня 2016 року;
- до 1 січня 2016 року - госпсуб’єкти при виконанні операцій:
- купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків,
- комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування.
Законом також уточнено терміни "реєстратор розрахункових операції", "вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор", "постачальник", "програмно-технічний комплекс самообслуговування".
Кабміну доручено до 1 вересня 2015 року затвердити Порядок здійснення органами доходів і зборів контролю за досягненням платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) обсягу доходу відповідно до пункту 296.10 ПКУ.
