Коментар до листа ДФС у Харківській області від 01.12.2017 р. №2796/ІПК/20-40-14-10-18
Відомо, що суб'єкти господарювання, які застосовують РРО, зобов'язані щоденно друкувати на них (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора, який повинен містити підсумок розрахункових операцій за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години.
Більш того, внесення запису до Книги обліку розрахункових операцій (КОРО) здійснюється на підставі фіскальних звітних чеків РРО. А що робити в аварійній ситуації?
ДФС у коментованому листі роз’яснює: не передбачено виконання запису в КОРО про відсутність електроенергії чи зв'язку з мережею Інтернет. Відповідальність за несвоєчасне роздрукування Z-звіту Законом про РРО не встановлено, а отже не вимагається підтверджувальних документів про неможливість роздрукування Z-звіту в зв’язку з відключенням електропостачання або виходу з ладу РРО.
Натомість, відповідно до п. 2.6 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосування РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій:
- фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК);
- відображення на їх підставі готівки КОРО.
Отже, як підсумовують податківці, невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність п. 1 Указу №436/95, у вигляді штрафу у 5-кратному розмірі неоприбуткованої суми.
Проведення розрахункових операцій під відключення електропостачання або виходу з ладу РРО
У даному випадку суб’єкт господарювання може обрати один з двох варіантів:
- застосування резервного РРО у разі його наявності та реєстрації в органі ДФС;
- використання розрахункової книжки, зареєстрованої в органі ДФС.
Але працювати без основного РРО за допомогою резервного РРО або РК, суб’єкт господарювання може не більше 7 робочих днів (ст. 5 Закону про РРО). Сім днів – це строк, який дається ЦСО на проведення ремонту основного РРО.
У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття його в ремонт ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону про РРО).
Зверніть увагу, на те, що наявність у суб’єкта господарювання резервного РРО не є обов’язковою. Але, якщо він є, реєстрація резервного РРО проводиться в такому самому порядку, як і реєстрація основного РРО. При цьому у правому верхньому куті реєстраційного посвідчення робиться відмітка "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в реєстраційному посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він може використовуватися (п. 20 розділу 2 Порядку №547).
Докладніше читайте про це також у листі ДФС у Полтавській області від 17.09.2015 р. №544/Р/16-31-22-04-27.
Суб’єкт господарювання, що проводить розрахункові операції за допомогою РК повинен:
- здійснити запис в корінець розрахункової квитанції з поміткою «службове внесення» на суму, що перебуває на місці проведення розрахунків на момент відключення електропостачання або виходу з ладу основного РРО;
- проводити розрахунки з покупцями з оформленням РК;
- здійснити запис в корінець розрахункової квитанції з поміткою «службова видача» на суму готівки, що вилучається з місця проведення розрахунків або у що інкасується.
Суб’єкт господарювання, що застосовує резервний РРО, повинен:
- внести готівку, що була в місці проведення розрахунків до моменту виходу з ладу основного РРО, у грошову скриньку резервного РРО. Зробити це треба за допомогою операції «Службове внесення»;
- проводити розрахунки через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації. Усі ці операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованій на цей РРО.
Дії госпсуб’єкта після відновлення електропостачання (ремонту РРО)
Якщо на час виходу з ладу основного РРО, суб’єкт господарювання застосовував резервний РРО, то після відновлення роботи основного РРО такий суб’єкт господарювання має:
- вивести готівку, що була в місці проведення розрахунків, зі скриньки резервного РРО операцією «Службова видача» та внести її в скриньку основного РРО операцією «Службове внесення»;
- заповнити графи 6 і 7 розд. 4 КОРО на основний РРО і проконтролювати представника ЦСО – він має заповнити графи 4 і 5 розд.4 КОРО.
Якщо під час відключення електропостачання або виходу з ладу РРО розрахункові операції проводились з використанням РК, то після відновлення електропостачання суб’єкт господарювання повинен:
- провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК. У випадку обнуління пам’яті і за період роботи, що передував відключенню електроенергії відповідно до контрольної стрічки (окремо за кожною ставкою ПДВ);
- виконати Z-звіт;
- за потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.
