Як неприбутковим організаціям оприбутковувати готівку та використовувати її

Неприбутковість – це податковий статус юридичної особи. Саме за пп. 14.1.121 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації – це підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток відповідно до п. 133.4 ПКУ. Проте зазначений пункт ПКУ не встановлює жодних особливих правил щодо поводження неприбуткових організацій із готівкою. Отже, на них поширюються загальні правила, які наразі встановлені Положенням № 148.

Докладно про застосування Положення №148 з 05.01.2018 р. ми писали раніше тут, тут, тут і ось тут.

Неприбуткові організації стикаються із використанням готівки досить часто, залежно від напрямку діяльності та організації руху коштів, встановленого керівництвом такої юрособи. Але при цьому вони мають виконувати умови, встановлені п. 133.4 ПКУ. Зокрема, слідкувати за цільовим використанням коштів, що до них надходять, не допускати їх витрачання за напрямками, що суперечать установчим документам та розподілу таких коштів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Розглянемо, як це відбувається, на кількох прикладах з практики.

Як правильно оформити внесення членських внесків через касу

Одним з джерел фінансування неприбуткових організацій є кошти їхніх засновників (учасників, членів). Коли такі кошти надходять безпосередньо на рахунок неприбуткової організації, питань із документальним оформленням не виникає, про все подбає банк. А як бути, якщо такі кошти доводиться приймати у вигляді готівки? Чи можливо це для неприбуткової організації взагалі?

Так, заборони в цьому немає. Але саме надходження готівки спричиняє необхідність створення каси, складання касових документів та ведення касової книги.  

Чи поширюються готівкові обмеження на внесення членських внесків?

Чинні обмеження по сумі готівкових розрахунків встановлюють п. 6 та 7 Положення №148.

Зокрема, суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою - у розмірі до 10000 (десяти тисяч) гривень уключно;

2) з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п'ятдесяти тисяч) гривень уключно.

Серед переліку операцій, на які не поширюються норми граничних розрахунків, немає внесення членських внесків. Тому при надходженні готівкових членських внесків діють загальні правила:

• якщо їх вносить фізособа, то в день від неї можна прийняти готівкою лише 50 тис. грн;
• якщо їх вносить юрособа (через уповноважену на це фізособу), то в день від неї можна прийняти готівкою лише 10 тис. грн.

Нагадуємо, що порушення готівкових обмежень може мати негативні наслідки для обох сторін розрахунків.

Розміри фінансових санкцій за порушення касової дисципліни встановлено Указом Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (Указ №436).

Ст. 163-5 КУпАП передбачено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів –

• тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу - підприємця, посадових осіб юридичної особи від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн до 3400грн).

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17 000грн).

Таким чином, за перевищення граничної суми готівкових розрахунків до фізичної особи - підприємця та посадових осіб юридичної особи, які приймають або сплачують готівку, чинним законодавством передбачено адміністративний штраф у розмірах, визначених ст. 163-15 КпАП.   Але, оскільки, на нашу думку, таке порушення має разовий, а не триваючий характер, і оскільки рішення про стягнення штрафу мають приймати не суди, а органи доходів і зборів (ст. 234-2 КУпАП), то адміністративна відповідальність щодо нього може застосовуватися лише протягом 2 місяців з дати вчинення (ст. 38 КпАП). 

А ось відповідальність звичайних фізичних осіб за перевищення граничних сум розрахунків готівкою чинним законодавством не передбачено

Чи потрібен РРО для приймання членських внесків?

Дія Закону про РРО поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі та визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. 

Але на сьогодні позиція податківців така, що сплата вступних, членських і цільових, а також благодійних внесків згідно з Законом про РРО не є розрахунковою операцією. Тому їх приймання може здійснюватись у касі неприбуткової організації  без застосування РРО.

Приймання членських внесків можна здійснювати через касу з оформленням відповідних ПКО. Також чинним законодавством не заборонено оплачувати членські внески через касу банку або з розрахункового рахунку члена громадської організації на розрахунковий рахунок цієї громадської організації.

Надходження готівки до каси оформляється (оприбутковується) на підставі прибуткового касового ордеру, оформленого на особу, яка робить внесок. На підтвердження зробленого внеску така особа отримає розрахунковий документ – відривну квитанцію від ПКО.

У підставі в ПКО слід вказувати «внесення членських внесків». Про те, як заповнювати інші рядки, читайте в нашій аналітиці.

Отримані кошти мають обов’язково бути оприбутковані (тобто на підставі ПКО має бути зроблено запис у касовій книзі).

Пам’ятайте: юрособи не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків певних  виплат. Ми про це писали тут.

А як щодо готівкових обмежень на пожертвування або благодійну допомогу?

За Положенням № 148, готівкові обмеження не стосуються:

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

Тому при отриманні пожертвувань та благодійної допомоги (або у разі їх надання) готівкою, обмеження в сумі розрахунків не працюють.

Тож в будь-який день може бути як надані, так й отримані пожертвування та благодійна допомога в будь-якій сумі. Головне, щоб таке використання готівки не порушувало установчих документів неприбуткової організації і обмежень напрямку виплат, встановлених п. 133.4 ПКУ.

Чи можна виплатити зарплату із готівки, яка надійшла як членський внесок чи благодійна допомога?

За пп. 4 п. 3 розд. I Положення №148 є готівковою виручкою сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

А виплати, пов’язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. №5 (пп. 1 п. 3 розд. I Положення № 148).

Згідно з п. 17 розд. II Положення № 148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану з банку, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).

Тож обмежень щодо використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено.

Все це діє за загальними правилами в рамках Положення №148. Але ж потрібно ще врахувати норми спеціальних законів та ст. 133 ПКУ для неприбуткових організацій.

Так, зокрема, за ст. 6 Закону № 5073 благодійною пожертвою визнається безоплатна передача благодійником коштів у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до цього Закону. Отже, благодійна допомога, що надходить до неприбуткової організації, може мати власний, чітко наперед визначений напрям використання, який заборонятиме використовувати таку допомогу на власні витрати цієї організації.

Якщо навіть така допомога не обмежена певними напрямками використання умовами її надання, обов’язковою умовою для неприбуткових організацій є використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

Тобто, якщо найм працівників та відповідно їхня зарплата передбачені установчим  документом та є однією зі статей видатків, то використати отриману благодійну допомогу для виплати зарплати можна. Інакше можна позбутися неприбуткового статусу і поставити під сумнів саме існування такої організації.

Якщо неприбуткова організація надає платні послуги: що з РРО?

Неприбутковим організаціям не заборонено продавати товари, роботи, послуги. Головне, щоб отримана виручка використовувалась із урахуванням обмежень, встановлених п. 133.4 ПКУ. Ми про це писали тут.

Але ось щодо РРО, то в ПКУ жодних пільг для неприбутківців немає.

За Законом № 265 розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Закон про РРО вимагає проводити зазначені в ньому розрахункові операції за допомогою РРО.

Тож якщо неприбуткова організація здійснює за готівку розрахунки за послуги, які надаються нею на платній основі, то у цьому разі обов’язково застосовувати РРО.