ДФС в індивідуальній консультації від 22.05.2018 р. №2260/6/99-99-14-05-01-15/ІПК навела свою думку щодо того, на які операції поширюються граничні розміри розрахунків готівкою, встановлені Положенням №148.
Відповідно до п. 6 Положення №148 суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою - у розмірі до 10 000 гривень включно;
2) з фізичними особами - у розмірі до 50 000 гривень включно.
При цьому у п. 8 Положення зазначено, яких операцій не стосуються дані обмеження. А саме:
- розрахунків суб'єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
- добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
- використання готівки, виданої на відрядження.
Положення №148 містить і визначення готівкових розрахунків – це платежі готівкою суб'єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Проте податківці в коментованій консультації чомусь вирішили, що обмеження 50 000 грн стосується виключно готівкових розрахунків між суб’єктом господарювання та фізичною особою за товари, роботи, послуги (тобто в межах так званого «торгового обороту»). Зроблено і висновок, що таке обмеження не розповсюджується на розрахунки з виплат, пов’язаним з оплатою праці фізичних осіб.
На нашу думку, така хибна позиція податківців спричинена давніми правилами застосування обмежень в готівкових розрахунках, які змінилися ще 04.01.2017 р.
Про зміни, внесені до колишньої Постанови НБУ № 210, ми писали тут. І наголошували: З 4 січня 2017 року видача зарплати та інших виплат працівникам, внесок до статутного капіталу готівкою, отримання та надання готівкою поворотної фіндопомоги (позики), оплата за придбаний товар, роботи, послуги, в готівковій формі, повернення боргу, оплата матеріальної шкоди тощо однаково обмежені граничними сумами розрахунків.
Такі ж правила збереглися і в Положенні №148, яке діє з 05.01.2018 року (коли, відповідно, втратила чинність Постанова № 210).
Отже, навіть особі, яка отримала таку ІПК, ми б не радили на неї сильно розраховувати. Оскільки Положення №148 розроблялось не податківцями, а НБУ, тому, для того щоб убезпечити себе в цьому питанні і визначитися із ним остаточно, самі податківці радять звернуться до НБУ.
Але оскільки відповідь на це питання наводиться в самому Положенні № 148, то потреби звертатися до НБУ немає (хіба що, щоб дізнатися їхню думку про таку консультацію від ДФС).