Як округлення відображаються у фіскальних чеках та яка сума включається до ПЗ з ПДВ?

Як відображати заокруглення у фіскальному чеку?

Податківці в індивідуальній консультації від 23.08.2018 р. №3707/6/99-99-15-03-02-15/ІПК зазначили, що суб’єкти господарювання можуть додатково друкувати у реквізитах розрахункових документів загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах фіскального чеку наступним чином:

• після рядка 7 фіскального чеку перед рядком 8 фіскального чеку додати нові рядки «Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком до заокруглення» та «заокруглена знижка/заокруглена надбавка»;
• в рядку 8 фіскального чеку «СУМА» зазначати «Загальна вартість придбаних товарів (наданих послуг) за чеком після заокруглення». Саме вказана сума вважається сумою розрахунку за відповідним розрахунковим документом.

ПДВ

А от щодо ПДВ, то у коментованій консультації зазначається, що нормами ПКУ не передбачено врахування будь-яких округлень, здійснених платником податку при розрахунках з покупцями, при визначенні бази оподаткування ПДВ.

Отже, у податковій накладній, складеній платником податку за щоденними підсумками, відображається сума ПДВ, обрахована таким платником податку виходячи із бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ.

Нагадаємо, що відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином,  на думку податківців, до зведеної податкової накладної повинна потрапити вартість наданої послуги/проданого товару без врахування округлень. 

Від редакції 

Ми до такого висновку ставимось дуже обережно. Оскільки договірна ціна, яка є базою для нарахування ПЗ з ПДВ за п. 188.1 ПКУ, це ціна із урахуванням наданих знижок або націнок. 

На нашу думку, збільшення та зменшення суми платежу внаслідок округлення суми чеку і є такою націнкою або знижкою. Щоправда, в такому випадку постає питання, як розподілити їх суму між проданими товарами? На це питання, як бачимо, податківці не готові відповідати і надають роз’яснення, що це і не треба – адже таке округлення не буде враховуватися при складанні податкової накладної. 

Якщо навіть і так, то тоді постає інше питання – а чим вважатиметься сума округлення, яка збільшила суму по чеку? Чи буде ця позитивна різниця оподатковуватися ПДВ, і, якщо так, то за якою номенклатурою складати на неї податкову накладну?

Із коментованої ІПК виходить, що ця сума не оподатковується ПДВ (адже вона не враховується при складанні податкових накладних). Але це занадто добре, щоб в таке повірити. 

Дзеркальна ситуація із сумою заокруглення в менший бік. Якщо база оподаткування ПДВ на товари, зазначені в чеку, буде більшою за фактично сплачену покупцем суму, то виходить, що частину ПДВ продавець сплатить за власний рахунок. А це суперечить суті самого ПДВ, який є непрямим податком і в ідеалі податкове навантаження за ним має лягати на плечі кінцевого споживача – неплатника ПДВ. 

Отже, остаточна крапка в цьому питанні ще не проставлена. А ще ми чекаємо на роз’яснення від Мінфіну, до якого ДФСУ звернулася з питань відображення такого округлення в бухгалтерському обліку. Можливо, відповідь Мінфіну змусить податківців змінити консультації.