В ІПК від 05.04.2019 р. №1460/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, у якій наводиться такий висновок, ДФСУ нагадує лише загальні правила застосування РРО, але не говорить про спеціальні.
Загальні правила
Закон про РРО визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім ПКУ (далі - Кодекс), не допускається.
Так, ст. 3 Закону про РРО встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Статтею 2 Закону про РРО визначено терміни:
- розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
- місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо.
Враховуючи викладене, ДФСУ доходить до висновку: суб’єкти господарювання при продажу алкогольних напоїв (міні бар у мотелях) зобов’язані проводити розрахункові операції (без посередньо під час розрахунку) із застосуванням РРО, у т. ч. у разі проведення розрахунків з використанням платіжних карток.
А як щодо ФОП на ЄП?
Для підприємців на єдиному податку Закон про РРО та ПКУ передбачає можливість не застосовувати РРО при реалізації товарів, робіт та послуг, зокрема, і послуг з проживання.
А випадки, коли ФОП-"єдинникам" обов'язково застосовувати РРО, ми наводили тут>>
При цьому слід мати на увазі , що підприємцям на єдиному податку заборонено торгувати підакцизними товарами. З цього існує лише одне виключення - столові вина на розлив.
Ситуацію із торгівлею ФОП столовими винами і обов'язку застосування РРО ми розглядали тут. При цьому ми зазначали, що роз'яснення від податківців щодо цієї ситуації є суперечливими. Але наша позиція - підприємцю на єдиному податку в цьому випадку РРО застосовувати треба обов'язково.
А ще нагадаємо про торгівлю ФОП пивом та застосування РРО, про це ми писали тут. На сьогодні податківці зазначають таке: здійснення роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів, фізичними особами-підприємцями, які сплачують єдиний податок, без застосування касових апаратів з використанням розрахункових книжок не передбачено.
Отже, при здійсненні роздрібної торгівлі пивом у пляшках і бляшанках необхідно керуватись нормами Закону про РРО та застосовувати РРО.