20 грудня 2019 року у Верховній Раді зареєстровано законопроекти:
- №2644 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій";
- №2645 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відміни норм, які передбачають посилення фіскального тиску шляхом розширення сфери застосування реєстраторів розрахункових операцій".
Їх авторами є Н. Южаніна, Н. Королевська та ще з десяток нардепів з різних партій та позафракційних.
Цими проектами пропонується скасувати деякі зміни, внесені законами №128-IX і №129-IX. Нагадаємо, що ці закони почнуть діяти з 19 квітня 2020 року. Про це ми детально розповідали тут.
Чому виникла така ініціатива?
Як зазначено у пояснювальних записках, вищезазначені закони мають виключно негативне сприйняття з боку представників легального малого бізнесу, оскільки їх практична реалізація призведе до нівелювання переваг спрощеної системи оподаткування, зокрема, збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва.
Зокрема, ці зміни можуть спровокувати делегалізацію ведення господарської діяльності у зв’язку зі зростанням витрат суб’єктів господарювання на адміністрування процесів застосування РРО та витрат на оплату праці бухгалтерів. Слід також врахувати, що до витрат суб’єктів господарювання не враховувалась вартість пристрою, на який можна завантажити відповідне програмне забезпечення, яке призначене для реєстрації розрахункових операцій, адже у разі відсутності такого пристрою, витрати відповідно зростуть на вартість цього пристрою (смартфон, планшет) або іншого програмно-апаратного чи програмно-технічного комплексу (вартість останніх, станом на сьогодні, є невідомою).
Щодо запровадження механізму «кешбек», автори проекту вважають його одним зі способів контролю за бізнесом через використовування споживачів та покладення на останніх фіскальних функцій. Результатом застосування цього на практиці може стати тенденція щодо збільшення певних спеціалізованих структур, основною діяльністю яких буде пошук розрахункових документів суб’єктів господарювання з метою подальшого звернення до контролюючих органів та ініціювання проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет справжності та достовірності заявлених у розрахункових документах даних, використання зазначеного механізму у боротьбі з конкурентами з метою збільшення власного ринку збуту товарів (послуг), а також надання додаткового інструменту контролю для контролюючих органів за вкрай низької довіри до правомірності дій останніх особливо на регіональному рівні.
Що пропонується?
1. Виключити з ПКУ, Закону про РРО згадки про програмні РРО, які внесені законами №128 та №129.
2. Уточнити, що реєстратор розрахункових операцій - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться:
- електронний контрольно-касовий апарат,
- електронний контрольно-касовий реєстратор,
- вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор,
- комп'ютерно-касова система,
- електронний таксометр,
- автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
3. Дозволити не застосовувати РРО платникам єдиного податку:
- першої групи;
- другої - четвертої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Вищезазначені норми не поширювати на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
У разі прийняття цих законопроектів вони наберуть чинності з дня, наступного за днем їх офіційного опублікування, та більшість їх норм будуть введені в дію з 19 квітня 2020 року.