Якщо є РРО, то POS-термінал має бути з ним інтегрований
Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку третьої групи без ПДВ) та здійснює діяльність у сфері послуг. Його цікавить питання:
- чи можуть різні суб’єкти господарювання використовувати спільно один платіжний термінал, який запрограмований так, що кошти надходитимуть окремо на рахунки кожного суб’єкта господарювання, що відкриті в банківській установі?
- чи обов’язково потрібно підключати платіжний термінал до РРО та/або ПРРО або ж його можна використовувати (розміщувати) окремо один від одного? Адже очевидно, що один РРО/ПРРО на декількох торговців працювати вже не буде.
На ці питання податківці відповідали в ІПК від 23.04.2021 р. №1698/ІПК/99-00-07-05-01-06.
POS-термінал не виконує функцій РРО та використовується додатково, а не замість РРО, якщо ФОП звільнений від використання РРО, але бажає встановити POS-термінал, то законодавство не забороняє використовувати POS-термінал окремо без РРО. У цьому випадку POS-термінал лише замінює готівкові розрахунки на безготівкові за допомогою банківських карт, що додає зручності покупцям.
Чи можуть два різні СГ використовувати один POS-термінал? На це питання немає чіткої відповіді в законодавстві, але і прямої заборони немає. Отже, що не заборонено, те дозволено. До того ж банки вже пропонують такі схеми роботи, коли один POS-термінал використовується різними торговцями, а програмне забезпечення налаштоване так, щоб розрізняти грошові надходження кожного торговця і відповідно зараховувати їх на рахунки таких торговців.
За логікою, підключати POS-термінал до РРО одного з торговців не потрібно. Законодавство не забороняє спочатку провести розрахунок через POS-термінал, тобто зняти кошти з карти покупця та роздрукувати чек з термінала, а вже потім провести суму платежу через РРО та роздрукувати фіскальний чек. Але у податківців інша думка.
Податківці посилаються на постанову КМУ від 29.09.2010 р. №878, якою визначено, що СГ, які провадять діяльність у сфері продажу товарів, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону використовують РРО, повинні здійснити перехід на обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). При цьому кількість платіжних терміналів повинна становити не менше ніж 50% кількості РРО, а у разі наявності одного РРО суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів.
З цього всього податківці раптом роблять висновок: POS-термінал повинен бути інтегрований з РРО! Але Постанова №878 цього не вимагає! Вона вимагає лише застосування POS-терміналів тими СГ, хто зобов’язаний застосовувати РРО, а про інтегрування цих пристроїв – ні слова. Не вимагає цього і Закон про РРО.
Отже, погодитися з думкою податківців ми не можемо і вважаємо, що декілька підприємців можуть спільно використовувати один POS-термінал і потім реєструвати свої надходження через власні РРО. Звісно, в цьому випадку не вдасться інтегрувати такий POS-термінал з жодним РРО.
Чи буде така практика зручною – вирішувати самим СГ. Особливо, якщо пам’ятати, що в цьому разі думка податківців буде не на боці СГ і вони вимагатимуть користуватися не лише різними РРО, а й різними (інтегрованими з такими РРО) POS-терміналами.
РРО при отриманні платежів через ПТКС
В ІПК від 22.04.2021 р. №1677/ІПК/99-00-07-05-01-06 податківці відповідали на запитання про те, чи можна не застосовувати РРО/ПРРО та розрахункові книжки при оплаті користувачами наданих послуг через:
- сервіси переказу коштів EasyPay, 2click і їх термінали самообслуговування?
- сервіс LiqPay?
- сервіс переказу коштів WayForPay?
Податківці навели норму абз. 2 п. 2 ст. 9 Закону про РРО, за якою РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів (тобто за винятком банкоматів).
З цього випливає: якщо клієнти здійснюють платежі за послуги через банківські ПТКС, то ні банк, ні отримувач коштів не зобов’язані реєструвати такі оплати через РРО/ПРРО.
Далі, якщо ПТКС належить комерційним агентам банків та небанківським фінансовим установам, то його потрібно фіскалізувати, але цей обов’язок покладається на власника ПТКС, а отримувачі платежів через такі ПТКС не зобов’язані реєструвати отримані платежі через РРО/ПРРО.
Також на цю тему ми писали і раніше, наприклад тут та тут.
Сервіси LiqPay та WayForPay здійснюють переказ коштів з використанням платіжних карток (електронних платіжних засобів, ЕПЗ). Автори ІПК звертають увагу: якщо дистанційна послуга оплачується за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок суб’єкта господарювання будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. Такі платежі відповідають визначенню розрахункових операцій у ст. 2 Закону про РРО.
Але з 10 грудня 2020 року набрала чинності норма п. 14 ст. 9 Закону про РРО, яка звільняє від застосування РРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Тож якщо розрахунок з клієнтами за надані послуги буде здійснюватися виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, то РРО застосовувати не потрібно.
Проте прямо у своїй відповіді податківців не пишуть, на які сервіси переказу коштів поширюється це звільнення. Аналогічно і у попередній своїй ІПК (яку ми коментували тут) прямої відповіді щодо конкретних платіжних систем не було і зазначалось, що з питанням про віднесення способу отримання оплати за товари (послуги), як такого, що можна віднести до здійсненого з використанням банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів платнику податків необхідно звертатись до НБУ.
Зокрема, раніше НБУ у листі від 15.01.2021 р. №57-0010/3184 роз’яснював, що до переліку «сервісів переказу коштів» можна віднести Liqpay, Portmone, iPay, Wayforpay та інші, які надають можливість споживачам здійснити оплату товарів (послуг), зокрема, дистанційно.
Проте, зважаючи на те, що листи НБУ не мають сили нормативного документа (про що вони прямо і пишуть) і оскільки контроль застосування РРО належить до сфери ДПС, а відповіді самих податківців не містять інформації про конкретні сервіси, закривати це питання ще зарано. Остаточну крапку тут зможуть поставити лише відповідні зміни до Закону про РРО, в яких враховуються сучасні методи приймання оплати від покупців.
Також про це податківці писали і в іншій ІПК, яку ми коментували тут.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
