• Посилання скопійовано

Хто з фізосіб-«єдинників» не буде застосовувати РРО, торгуючи в селах: аналіз змін до Переліку №1336

Кабмін з 01.01.2022 р. вносить зміни до Переліку №1336, які передбачають, що реалізація товарів на території села звільнена від обов‘язкового використання РРО/ПРРО. Розглянемо, у яких випадках таке звільнення може бути застосоване та які є винятки

Хто з фізосіб-«єдинників» не буде застосовувати  РРО, торгуючи в селах: аналіз змін до Переліку №1336

Через зміни в ПКУ щодо «єдинників», які почнуть діяти з 2022 року, Уряд мав оновити і Перелік №1336, що визначає окремі форми та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО/ПРРО, але з використанням розрахункових книжок та КОРО.

Першою зміною стало виключення з цього Переліку платників ЄП ІІ-IV групи (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищив 220 розмірів мінімальної заробітної плати. Але це ще не все!

Постановою КМУ від 23.12.2021 р. №1359 (про затвердження якої ми повідомляли тут) до Переліку №1336 було внесено й низку інших доволі суттєвих змін. Зокрема, звільнення від застосування РРО/ПРРО (зі застосуванням РК та КОРО) при продажу товарів на території села (проте з певними умовами і обмеженнями).

Всі ці зміни почнуть діяти вже з 1 січня 2022 року! Розглянемо, до чого готуватися суб’єктам господарювання.

 

Продаж товарів на території села

Якщо на сьогодні п. 1 Постанови №1336 передбачає право підприємців, платників ЄП (незалежно від обсягу доходу), що здійснюють торгівлю продовольчими товарами (крім підакцизних) на застосування замість РРО/ПРРО розрахункових книжок та КОРО, то з 01.01.2022 року правила цього пункту зміняться.

По-перше, його дію буде розширено та він буде поширюватись не лише на продовольчі товари, а й на всі товари (крім підакцизних).

По-друге, діяти він буде лише на тих підприємців-платників ЄП, які здійснюють торгівлю на території села.

По-третє, якщо раніше для цього пункту обмеження в обсязі розрахункових операцій не було, то тепер ліміт для його застосування становить 167 розмірів МЗП, станом на 1 січня звітного року (у 2022 році - це 1 085 500 грн), на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів). Зверніть увагу, що ліміт встановлюється на окремий пункт продажу, а не загальний обсяг доходу підприємця. Тобто за наявності декількох магазинів ліміт обсягу розрахункових операцій у розмірі 167 МЗП встановлюється на кожний з них окремо.

По-четверте, діяти він буде лише, якщо відсутні такі умови:

  • така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
  • такими фізичними особами — підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через інтернет;
  • сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно зі законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО для форм і умов проведення діяльності, зазначених вище.

Довідково: розберемося в термінах, наведених у цих умовах. Згідно з порядком, затвердженим Постановою КМУ від 15.06.2006 р. №833, торговельними об’єктами є:

  • магазин;
  • павільйон;
  • кіоск, ятка;
  • палатка, намет;
  • лоток, рундук;
  • склад товарний;
  • крамниця-склад, магазин-склад.

Якщо ж виходити з п. 6.19 ДСТУ 4303:2004, торговельний об'єкт – це майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності.

Своєю чергою, цілісний майновий комплекс - це об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої  діяльності,  що   визначає загальнодержавне значення підприємства,  на постійній і регулярній основі.

Тобто вважаємо, що якщо в одній будівлі розміщено окремо відділені один від одного різні магазини (зокрема, які мають окремі входи та не мають спільних активів), то це все ж таки різні торгівельні об’єкти. І якщо один з них здійснює продаж підакцизних товарів, інші все-таки можуть скористатись звільненням, передбаченим п. 1 Переліку №1336. А от якщо в одному приміщенні зі спільним входом працюють два різні підприємці, один з яких здійснює торгівлю підакцизними товарами, то тут вже РРО/ПРРО доведеться застосовувати й іншому підприємцю. Проте почекаємо ще роз’яснень податківців з цього питання, оскільки їх підхід може бути більш фіскальним. Обережні платники податку можуть вже зараз отримати від них власну ІПК для роз’яснення, що ж вважати торгівельним об’єктом у розумінні Переліку №1336, щоб з нового року спокійно застосовувати РК та КОРО замість РРО/ПРРО (або ж навпаки встановити фіскальний апарат і уникнути штрафів в майбутньому).

З іншими термінами вже дещо простіше. Дистанційна торгівля — це форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями, за якої вибір товару та його замовлення не співпадають в часі з безпосереднім передаванням вибраного товару споживачем. Тобто, якщо покупець здійснює вибір товару без своєї фактичної фізичної присутності у магазині (наприклад, на сайті), то це дистанційна торгівля і звільнення від РРО/ПРРО не застосовується. При цьому така умова поширюється лише на конкретних підприємців, які планують застосовувати таке звільнення. Тобто в одному торговельному приміщенні один підприємець може здійснювати дистанційну торгівлю зі застосуванням РРО/ПРРО, а інший - надавати вибір товарів лише у приміщенні магазину зі застосуванням РК та КОРО.

Щодо «території села», то нагадаємо, що адміністративно-територіальними одиницями є район у місті, село, селище, місто, район, область, АР Крим. Рішення про віднесення села до категорії селищ або селища до категорії сіл, приймається Верховною Радою АР Крим або відповідною обласною радою. Отже, щоби впевнитися, що торгівля здійснюється саме на території села, а не селища, слід звернутись зі запитом до відповідної обласної ради.

 

Інші зміни

Також постанова КМУ від 23.12.2021 р. №1359 виключає з переліку певні види діяльності, при здійсненні яких до 01.01.2022 р. можна було застосовувати РК та КОРО замість РРО та ПРРО. Зокрема, це:

  • страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика;
  • організація прийому та обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (зі застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб'єктів туристичної та екскурсійної діяльності;
  • надання побутових послуг на території села з хімічного чищення (послуги хімчистки).

Таким чином, з 01.01.2022 року при здійсненні розрахункових операцій у наведених вище видах діяльності застосування РРО/ПРРО є обов’язковим і не може бути замінено використанням РК та КОРО.

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»