• Посилання скопійовано

Пиво в кафе задарма або зі знижкою: які податкові наслідки?

Кафе бажає прискорити реалізацію пива та інших напоїв, тому що наближаються кінцеві строки реалізації. Чи можна надавати напої безоплатно або за символічними цінами? Які податкові наслідки?

Пиво в кафе задарма або зі знижкою: які податкові наслідки?

Насамперед зазначимо, що на сьогодні немає жодних заборон та упереджень щодо безоплатної передачі товарів покупцям.

Тому кожен торговець може прийняти власне рішення, яким чином стимулювати продаж товару:

  1. надавати товар безоплатно;
  2. продавати за символічною ціною – 10 коп., 1 грн тощо. Формально це вже не безоплатне надання, а продаж зі знижкою. Радимо встановлювати ціну, що кратна мінімальному номіналу монет, які перебувають в обігу, – 10 коп.;
  3. продавати товар зі «звичайною» знижкою.

Другий та третій варіанти відрізняються лише розміром знижки – в другому варіанті максимальна знижка сприймається як «майже» дарунок.

 

Безоплатне надання товару

У бухобліку такий товар списують до складу витрат. Ми допускаємо два варіанти списання:

  1. за звичайною схемою – на собівартість реалізованого товару: Д-т 902 К-т 281. У такому разі на рах. 902 буде сформована собівартість усіх товарів, що продані і надані гостям кафе, і не потрібно буде змінювати прийняту схему обліку;
  2. списувати безоплатно наданий товар та товар окремо від проданого за звичайними цінами на рекламні витрати: Д-т 93 К-т 281. Тоді на рах. 902 буде тільки собівартість проданого товару (в тому числі зі знижками), а безоплатно наданий товар буде відображений на рах. 93. На нашу думку, це не дуже зручний варіант обліку, бо потребує різних схем списання товару.

Доходу від продажу безоплатно наданого товару не виникає. Позаяк вартість переданого товару збільшує витрати, ця операція загалом є збитковою. Фінрезультат з метою оподаткування не коригується – такого коригування не передбачено в ПКУ.

 

Податок на додану вартість

Безоплатне надання товару – це оподатковувана операція. База оподаткування має бути не нижчою за ціну придбання такого товару — абз. 2 п. 188.1 ПКУ. На різницю між фактичною ціною продажу (в цьому випадку це нуль) і мінімальною базою оподаткування складають окрему ПН.

Можна також нараховувати ПДВ на звичайну продажну вартість товару і складати одну звичайну ПН на весь товар – це спростить роботу щодо складання ПН, при цьому вимог абз. 2 п. 188.1 ПКУ буде дотримано. Але й сума ПДВ буде більша, ніж у разі нарахування ПДВ на ціну придбання товару.

 

ПДФО та ВЗ

Позаяк кафе не може ідентифікувати кожного гостя, а також надає товар безоплатно кожному, хто до нього звернеться, то ПДФО та військового збору не виникає.

У чеку РРО можна зазначати акційний товар за звичайною ціною й одночасно робити 100% знижку на всю вартість товару.

 

Продаж товару за символічними цінами та з реальною знижкою

Це, по суті, одне й те саме – продаж товару зі знижкою, різниця тільки в розмірі знижки.

Позаяк товар продано, а не надано безоплатно, в бухобліку обирають звичайну схему списання собівартості проданого товару: Д-т 902 К-т 281.

Дохід від продажу товару формують на підставі фактичної ціни продажу вже з урахуванням знижки: Д-т 301/311 К-т 702. Фінрезультат з метою оподаткування не коригують.

 

Податок на додану вартість

У разі надання знижки уможливлюється ситуація, коли товар буде продано за ціною, нижчою від ціни придбання. Тоді так само складають дві податкові накладні: на фактичну ціну і на мінімальну базу оподаткування.

 

ПДФО та ВЗ

У разі надання знижок так само не виникає податку на доходи та військового збору, бо не можна ідентифікувати отримувачів. Докладніше про це див. у «ДК» №44/2021.

 

Нема ідентифікації – нема ПДФО

<...> Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами р. IV ПКУ) (пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з пп. «а» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.

Однак оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Враховуючи вищевикладене, вартість святкового вечора (банкету, корпоративу), який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.

ЗІР, підкатегорія 103.02

 

У чеку РРО можна зазначати акційний товар за звичайною ціною й одночасно робити відповідну знижку, а можна програмувати ціну товару вже з урахуванням знижки. Наприклад, якщо все пиво продається за ціною 10 коп., можна одразу запрограмувати цю ціну на все пиво.

 

Пиво як підакцизний товар

Безоплатне надання підакцизних товарів потребує наявності ліцензії на роздрібну торгівлю пивом. Акцизний податок у разі безоплатної роздачі алкогольних напоїв не нараховують. 

 

Консультують податківці

Згідно з пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Водночас при розповсюдженні алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом безоплатного їх надання споживачеві право власності на них переходить до споживача. Тому такі операції розглядаються як операції з продажу і можуть здійснюватися лише за наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Відповідно до ст. 17 Закону №481* до суб’єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі, зокрема, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, – 200 відс. вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, якщо суб’єкт господарювання безоплатно розповсюджує підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби) під час проведення рекламних заходів, презентацій тощо без проведення розрахункової операції, то база оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів відсутня і, відповідно, податкове зобов’язання з акцизного податку не нараховується. Проте у такого суб’єкта господарювання повинна бути наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Роз’яснення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 29.06.2021 р.

* Закон України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

 

Під час продажу пива зі знижкою акциз за ставкою 5% нараховують за звичайними правилами – на фактичну ціну продажу товару. 

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Готівковий обіг та каса

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Готівковий обіг та каса»