На сайті Президента зʼявився текст петиції від 15.08.2023 №22/202308-еп про зміну Закону про РРО, який би чітко та однозначно відображав реалії сучасного бізнесу. Наразі вона вже набрала майже 10 тис. голосів. Але для відповіді Президента слід ще набрати 15 тис.
Мета петиції
Мета цієї петиції - у жодному разі не скасування обов'язкового РРО (реєстратор розрахункових операцій, він же касовий апарат) для бізнесу. Справжня мета - внести зміни до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон про РРО), щоб він відповідав сучасним реаліям бізнесу.
Що не так із Законом про РРО?
Закон про РРО було прийнято, коли сфера приватного бізнесу не була такою поширеною, не було таких розвинених клієнт-банків, сервісів дистанційних оплат, онлайн-торгівлі з дропшипінгом, служб доставок з їх післяплатою і т.д. Навіть бізнес, який використовує РРО з 01.01.2022, не знає точно, як і коли робити чеки, бо Закон про РРО неймовірно застарів. Тому його норми дозволяють неоднозначно трактувати зміст статей податковим органам і щоразу змінювати свою позицію, залякуючи бізнес штрафами. Це негативно впливає на роботу бізнесу, який хоче працювати легально, сплачувати податки та відбудовувати нашу спільну країну. Ми не проти використання РРО, а просимо лише навести лад і зробити Закон про РРО сучасним.
Наприклад, Закон про РРО містить визначення терміна “розрахункова операція”, а саме:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Це визначення представники Державної податкової служби щоразу трактують на свій розсуд. З 01 січня 2022 року (момент обов'язкового застосування РРО для більшості підприємців) вже було роз'яснення, наприклад, що Приват24 - це готівка і тому має проводитись через РРО. Хоча як до такого висновку дійшли представники Державної податкової служби, для практикуючого бухгалтера загадка, бо готівка - це банкноти та монети, аж ніяк не Приват24. На щастя, ДПС потім змінило свою думку щодо саме Приват24. Але бізнес мав купу проблем через такі, за своєю суттю, абсурдні роз’яснення від представників Державної податкової служби. Серед чинних роз’яснень ще залишається багато абсурду у сфері РРО.
Наприклад, Закон про РРО містить визначення терміна “розрахункова операція”, а саме:
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Це визначення представники Державної податкової служби щоразу трактують на свій розсуд. З 01 січня 2022 року (момент обов'язкового застосування РРО для більшості підприємців) вже було роз'яснення, наприклад, що Приват24 - це готівка і тому має проводитись через РРО. Хоча як до такого висновку дійшли представники Державної податкової служби, для практикуючого бухгалтера загадка, бо готівка - це банкноти та монети, аж ніяк не Приват24. На щастя, ДПС потім змінило свою думку щодо саме Приват24. Але бізнес мав купу проблем через такі, за своєю суттю, абсурдні роз’яснення від представників Державної податкової служби. Серед чинних роз’яснень ще залишається багато абсурду у сфері РРО.
Що бізнес пропонує змінити?
Як бухгалтер і представник бізнесу, прошу змінити визначення розрахункової операції, яку потрібно проводити через РРО. Зі свого боку можу запропонувати чіткий поділ операцій, які б були так само чітко і прозоро вказані у новому Законі про РРО:
1) розрахункова операція - це приймання продавцем від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за наявності фізичного контакту продавця та покупця у місці реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), у разі повернення коштів на платіжну картку покупця - продавець повинен передати відповідне розпорядження банку для здійснення такого повернення;
2) як наслідок з п. 1: приймання коштів продавцем через посередників у вигляді клієнт-банків, платіжних сервісів, фінансових установ та за відсутності фізичного контакту продавця і покупця у місці реалізації товарів (послуг) - такі операції не вважаються розрахунковими та не потребують застосування РРО. Адже документи про оплату надають покупцю безпосередньо банк, платіжний сервіс, фінансова установа. Продавцю достатньо надати покупцеві видаткову накладну чи товарний чек із зазначенням своїх реквізитів у паперовій та/чи електронній формі.
Такий поділ значно полегшить роботу бізнесу та надасть чіткості у трактуванні закону про РРО. Оскільки немає сенсу фіскалізувати кошти, які надходять на банківські рахунки підприємців. На першу ж вимогу Державної податкової служби підприємець може надати банківську виписку щодо усіх своїх надходжень, підтверджену банком, що здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії НБУ. Тому ймовірність якогось виправлення у банківській виписці чи заниження доходу зі сторони підприємця - неможливі.
Прошу ініціювати зміну Закону про РРО, аби він чітко та однозначно відображав реалії сучасного бізнесу, а саме: розвинені клієнт-банки, сервіси дистанційних оплат, онлайн-торгівлі з дропшипінгом, служб доставок з їх післяплатою і т.д. Щоб приватний бізнес міг спокійно працювати і розвиватись, тим самим розвиваючи нашу країну.
1) розрахункова операція - це приймання продавцем від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за наявності фізичного контакту продавця та покупця у місці реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), у разі повернення коштів на платіжну картку покупця - продавець повинен передати відповідне розпорядження банку для здійснення такого повернення;
2) як наслідок з п. 1: приймання коштів продавцем через посередників у вигляді клієнт-банків, платіжних сервісів, фінансових установ та за відсутності фізичного контакту продавця і покупця у місці реалізації товарів (послуг) - такі операції не вважаються розрахунковими та не потребують застосування РРО. Адже документи про оплату надають покупцю безпосередньо банк, платіжний сервіс, фінансова установа. Продавцю достатньо надати покупцеві видаткову накладну чи товарний чек із зазначенням своїх реквізитів у паперовій та/чи електронній формі.
Такий поділ значно полегшить роботу бізнесу та надасть чіткості у трактуванні закону про РРО. Оскільки немає сенсу фіскалізувати кошти, які надходять на банківські рахунки підприємців. На першу ж вимогу Державної податкової служби підприємець може надати банківську виписку щодо усіх своїх надходжень, підтверджену банком, що здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії НБУ. Тому ймовірність якогось виправлення у банківській виписці чи заниження доходу зі сторони підприємця - неможливі.
Прошу ініціювати зміну Закону про РРО, аби він чітко та однозначно відображав реалії сучасного бізнесу, а саме: розвинені клієнт-банки, сервіси дистанційних оплат, онлайн-торгівлі з дропшипінгом, служб доставок з їх післяплатою і т.д. Щоб приватний бізнес міг спокійно працювати і розвиватись, тим самим розвиваючи нашу країну.
Пропозиція долучити бухгалтерів до розробки законопроєкту
Також під час опрацювання проєкту закону необхідно включити до робочої групи практикуючих бухгалтерів, а не лише працівників податкової служби та теоретиків, які далекі від реалій та потреб бізнесу.