Уже давно тривають спори щодо необхідності печатки чи надання їй певного особливого статусу, що в окремих випадках суди прирівнюють до обов’язкових вимог укладення правочину (див. постанову ВГСУ від 01.11.2011 р., справа №21/235-09). Це й не дивно, адже юрособи-нерезиденти у деяких країнах взагалі не застосовують печатки у госпдіяльності, у т. ч. і під час укладення ЗЕД-контрактів, що не впливає на їх належне виконання. То чому б і нам нарешті не санкціонувати застосування сталих міжнародних звичаїв ділового обороту у національному праві?
У законопроекті №2258а, який наразі перебуває на підписі у в. о. Президента України, все ж таки йдеться лише про загальне правило незастосування печаток, що у будь-якому випадку є оспорюваним. Адже за стороною або зберігається можливість паралізувати це правило умовами договору, або законодавець може змінити його окремою законодавчою нормою.
Приклад 1. Згідно з ГКУ, підприємство ― юридична особа, яка має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.
Господарський договір (ст. 181 ГКУ) тепер викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (про печатки — жодного слова). Аналогічні зміни стосуються і ч. 2 ст. 207 ЦКУ у частині укладення правочину та скріплення його лише підписами осіб, уповноважених на це установчими документами, довіреністю, законом, іншими актами цивільного законодавства.
Як це реалізовуватиметься на практиці? Очевидно, сторони тепер мали би домовлятись у договорі, чи використовуватимуть вони печатки під час укладення договору та документів на його виконання. В іншому випадку спекуляцій не уникнути. Знову ж таки доведеться іти до суду та встановлювати не лише автентичність підписів та повноважень осіб, які їх поставили, але і вирішувати спори щодо юридичної сили документів, складених без печаток (якщо в договорі про це не зазначено, а сам договір печатку міститиме).
Цікавим є і те, що з дати набрання чинності законом печатка юрособи вже не буде потрібна і на векселі. Ми не виключаємо, що у разі скріплення печаткою договорів та документів, складених на їх виконання, видача векселя в розрахунок за таким договором, можливо, обійдеться без печатки. А якщо йдеться про індосамент? Наразі питання є відкритим.
Приклад 2. Тепер довіреність від юрособи видаватиметься без печатки (ст. 246 ЦКУ). Проте це не стосується випадку оформлення довіреності до судів загальної юрисдикції та адміністративних судів. Їх слід оформляти з печаткою у разі її наявності. Це викликає занепокоєння. Скажімо, всі документи фінансово-господарської діяльності, що подаються до адмінсуду, скріплені печаткою. Чи прийме суд без печатки довіреність на представництво інтересів юрособи в суді? На нашу думку, ні. Адже наявність печатки у підприємства потребуватиме печатки й на довіреності. Хіба що підприємство надасть акти про їх знищення після набрання законом чинності.
На останок зазначимо, що одним із чи не найголовніших чинників, які спонукали до скасування печаток на законодавчому рівні, є проблема рейдерських захоплень підприємств. Як сказано у пояснювальній записці голови Держпідприємництва України М.Ю. Бродського до законопроекту, захоплення чужого майна (бізнесу) проти волі його власника в Україні набуло загрозливих масштабів. Встановлення внаслідок рейдерських дій контролю над печаткою (наприклад, фізичне заволодіння нею, вилучення під приводом проведення її експертизи, визнання недійсною за судовим рішенням тощо) фактично означає встановлення контролю над госпсуб’єктом.
Втім, оскільки використання печаток прямо не заборонене жодним законом, то наскільки ведення госпдіяльності буде менш проблематичним — покаже час.