3 вересня 2025 ВРУ прийняла в першому читанні законопроєкт №10225-д щодо регулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив ініціатор законопроєкту, Голова Комітету ВР з питань податкової політики Данило Гетманцев.
Депутати пропонують прийняти нову редакцію Закону «Про віртуальні активи», а також зміни до Податкового кодексу, Цивільного процесуального, Господарського процесуального кодексів, Кодексу адмінсудочинства та низки законів.
Пропонується, аби закон набув сили з 1 січня 2026 року, і Кабмін протягом місяця визначився з органом, який буде виконувати роль регулятора ринку криптоактивів.
Законопроєкт стосується також постачальників послуг, встановлює вимоги до авторизації або реєстрації у регулятора протягом 60 днів після початку діяльності, щорічного подання звітності та штрафів за порушення, запроваджує оподаткування – податкові зобов'язання для операцій з віртуальними активами, зокрема оподаткування прибутку від їх продажу. Також ним визначено механізми регулювання реклами та запобігання шахрайству.
Що таке віртуальні активи?
Згідно зі законопроєктом, віртуальний актив (далі - ВА) – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі за допомогою технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права.
Водночас редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону "Про платіжні послуги".
Законопроєкт розділяє всі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив'язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив'язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив'язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, яка охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут ми пропонуємо модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати, які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язкою до активів та токенів електронних грошей) належатимуть до цієї категорії.
Що ще передбачено законопроєктом?
Право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення і суд підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон забезпечує презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
Публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документ з детальною інформацією про актив, емітент та ризики. Допуск до торгівлі на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
Біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції , який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, застереження про ризики та не поширюватися до використання білої книги.
Постачальники послуг, пов'язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
Також передбачено захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
І нарешті - визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Оподаткування віртуальних активів
1) ПДФО:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати:
а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%;
2) Податок на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
3) ПДВ:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ:
- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
4) спрощена система оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування;
5) адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
"Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян", - зазначив Гетманцев.