Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Кабмін затвердив критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у житловій сфері та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю).
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження госпдіяльності у житловій сфері, пов’язаної з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, управління будинком, спорудою або групою будинків, проведенням технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), установлюються з метою недопущення виникнення загрози життю і здоров’ю населення, запобігання завданню шкоди навколишньому середовищу.
До госпсуб’єктів з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, які надають послуги з утримання аварійних чи ветхих будинків, споруд та їх прибудинкових територій та управляють ними, а також провадять госпдіяльність у сфері поводження з побутовими відходами.
До госпсуб’єктів зі середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які надають послуги з утримання будинків, споруд, що не належать до аварійних чи ветхих, і їх прибудинкових територій, управляють ними та провадять госпдіяльність з прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами та проводять технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна.
До госпсуб’єктів з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до госпсуб’єктів з високим та середнім ступенем ризику.
Планові заходи держнагляду за діяльністю госпсуб’єктів у житловій сфері здійснюються Держархбудінспекцією з такою періодичністю: з високим ступенем ризику — не частіше ніж раз на рік; зі середнім ступенем ризику — не частіше ніж раз на 2 роки; з незначним ступенем ризику — не частіше ніж раз на 3 роки.
