Президент підписав Закон «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», який визначає правові та економічні засади державної політики у сфері підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва.
Законом встановлено, що терміни «суб’єкти малого підприємництва» і «суб’єкти середнього підприємництва» вживаються у значенні, наведеному у ГКУ, з урахуванням того, що з метою цього Закону термін «суб’єкти малого підприємництва» охоплює суб’єктів мікропідприємництва.
Розвиток малого і середнього підприємництва забезпечують у межах своїх повноважень ВРУ, КМУ, спеціально уповноважений орган у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, інші центральні органи виконавчої влади, Верховна рада АРК та Рада міністрів АРК, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування.
Спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва.
Державна підтримка не може надаватися суб’єктам малого і середнього підприємництва, які:
— є кредитними організаціями, страховими організаціями, інвестиційними фондами, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку ЦП, ломбардами;
— є нерезидентами, за винятком випадків, передбачених міжнародними договорами України;
— здійснюють виробництво та/або реалізацію зброї, алкоголю, тютюну, обмін валют;
— здійснюють надання в оренду нерухомого майна, що є одним з основних видів діяльності;
— визнані банкрутами або стосовно яких порушено справу про банкрутство;
— перебувають у стадії припинення юрособи чи припинення підприємницької діяльності фізособи-СПД;
— подали завідомо недостовірні відомості та документи під час звернення за наданням державної підтримки;
— мають заборгованість перед бюджетом, ПФУ, фондами соцстрахування;
— отримали державну підтримку з порушенням умов її надання або умов щодо цільового використання бюджетних коштів, що доведено в установленому порядку;
— отримують аналогічну за видами державну підтримку, строк надання якої не минув.
Державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва та об’єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у т.ч. підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.
Відповідно до цього Закону втратить чинність Закон «Про державну підтримку малого підприємництва».
Крім того, Законом №4618 внесено зміни до ГКУ, відповідно до яких суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у т. ч. до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Суб’єктами мікропідприємництва є:
— фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізособи-СПД, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
— юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Суб’єктами малого підприємництва є:
— фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізособи-CПД, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
— юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
При цьому суб’єктами великого підприємництва визначено юридичних осіб — суб’єктів господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.
Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.
