Аграрії відмовляються отримувати 100 грн. за гектар, обіцяні урядом для здійснення пересіву загиблих озимих. Причина - кошти ще не надійшли, а сільгосппідприємства вже перевіряє Держсільгоспінспекція на предмет їх витрачання. Причому на контроль чиновники витратять 70 млн. грн. при сумі дотації 300 млн. грн.
Не встиг уряд розподілити 300 млн. грн. між потерпілими від втрати озимих культур сільгоспвиробниками, як почав перевіряти цільове використання цих коштів. "В Аграрний союз надходять численні звернення керівників сільгосппідприємств щодо компенсації витрат з держбюджету за загиблі культури. Низка господарств відмовляються від допомоги, щоб не мати справи з фіскальними органами, скаржаться на наростаючий адміністративний і фіскальний тиск на господарюючі суб’єкти", - йдеться у зверненні глави Аграрного союзу Геннадія Новікова до прем’єр-міністра Миколи Азарова. Пан Новіков просить главу уряду "розглянути проблему та ухвалити відповідне рішення".
Нагадаємо, в кінці березня Кабмін затвердив суму дотацій в розмірі 300 млн. грн. сільгосппідприємствам, які втратили багато озимих культур у зв’язку з сильними морозами та осінньою посухою. Механізм передбачав виплату 100 грн. за кожен втрачений гектар культур.
Очікувалося, що це мотивує селян пересіяти загиблі площі пшеницею і ячменем. Але, на жаль, задумане навряд чи досягне мети, оскільки у аграріїв сформувалася стійка думка, що отримувати дотацію - собі дорожче.
Так, за словами пана Новікова, кожен загиблий гектар озимих обійшовся сільгоспвиробникам в 2 тис. грн. На цьому тлі 100 грн. здаються вельми невтішною компенсацією, особливо для дрібних і середніх виробників.
"Самі поміркуйте, наприклад, у фермера загинуло 50 га посівних площ. Від держави він отримає 5 тис. грн. компенсації, але при цьому йому доведеться оформлювати безліч документів, та ще піддаватися тотальній перевірці контролюючих органів. Тому фермери нашої організації практично не беруть участь в отриманні цієї допомоги", - повідомив "і" президент Асоціації фермерів і приватних землевласників Микола Миркевич.
Погодився з тим, що отримувати дотацію за загиблі гектари не раціонально, і глава Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич. "95% зі 100% членів нашого Союзу воліють не зв’язуватися з цією схемою дотації з трьох причин. Перша - непомірна бюрократизація процедури. Друга - мізерність підтримки. І третя - корупційність схеми. Чиновники пропонують заплатити такі відкати за отримання допомоги, що в результаті дешевше буде від неї відмовитися", - нарікає пан Томич.
Крім того, він підтвердив, що передбачені для цих цілей органи взялися за перевірку використання коштів, незважаючи на те, що дотація ще не надійшла підприємствам. "Хто не погодився отримувати допомогу, критикують схему дотування, а хто оформлює компенсацію, накликають на себе велику біду у вигляді пильної уваги органів перевірок до кінця цього року", - говорить глава союзу Іван Томич.
Перевірка використання дотаційних коштів покладена Кабміном на спеціальний орган - Держсільгоспінспекцію. Цікаво те, що на здійснення контролю за витрачанням бюджетних коштів уряд передбачить 70 млн. грн., тобто майже третину суми, належної селянам.
Держсільгоспінспекція буде перевіряти не тільки витрачання дотації сільгосппідприємствами, але і те, чим будуть пересівати загиблі площі, щоб не допустити масового пересіву високорентабельними культурами, такими як соняшник, кукурудза, соя. Виходить, якщо хочеш отримати 100 грн. за загиблий гектар, довір своє підприємство на деякий час посівним фіскалам. Це цілком пояснює апатію фермерів до такої державної підтримки.
Дотація на гектар - далеко не остання претензія селян до уряду. За даними Геннадія Новікова, сільгоспвиробники уклали з Аграрним фондом форвардних контрактів на суму 1,2 млрд. грн. і навіть застрахували нові посіви на суму 40 млн. грн., але так і не отримали готівкових коштів за майбутній урожай.
"Ми зверталися в Аграрний фонд, але там кажуть, що грошей з бюджету на ці цілі ще не отримали. Конкретну дату, коли можливий розрахунок, нам не повідомили", - говорить пан Міркевич. Він уточнив, що середня вартість тонни зерна, що фігурує в контрактах, становить 1800 грн. за 1 т. Виходить, що держава законтрактувала вже 660 тис. т зерна. Це більше 1% очікуваного врожаю-2012. Правда, Іван Томич відзначає, що оплата контрактів таки ведеться, хоч і не швидкими темпами.
"Треба врахувати, що Аграрний фонд вперше за ці роки взяв на себе цю функцію і уклав договори досить оперативно, деякий обсяг коштів вже отримано сільгоспвиробниками. Сподіваюся, що держава здійснить фінансування контрактів до закінчення посівної кампанії", - сказав він. Експерти впевнені, що посівна триватиме до кінця травня.