Взаємні права іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту держреєстрації іпотеки
Вилучено з «Моїх новин»
Підписано Закон №402-VII, яким вносяться зміни до низки законодавчих актів у зв'язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
02.08.2013668
Посилання скопійовано
Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Президент підписав Закон від 04.07.2013 р. №402-VII, яким вносяться зміни до низки законодавчих актів у зв'язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Змінами, зокрема, уточнено, що взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Крім цього, передбачено, що передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов'язанням. Індосат набуває прав іпотекодержателя з моменту державної реєстрації відомостей про передачу заставної в установленому законом порядку.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Зверніть увагу! Матеріали в розділі «Новини», а також коментарі до них можуть містити аналітичні погляди сторонніх експертів та представників державних органів. Редакція докладає зусиль для перевірки достовірності даних, проте думка авторів може не збігатися з позицією редакції.
Оскільки податкове та бухгалтерське законодавство постійно змінюється, ми рекомендуємо використовувати наведену інформацію як довідкову та звертатися за індивідуальною консультацією перед прийняттям фінансових рішень. Редакція здійснює модерацію коментарів відповідно до Редакційної політики сайту.
ВРУ прийняла законопроєкт №15224, збільшивши рекордний оборонний бюджет на 1,56 трлн грн. Кошти спрямують на зброю та грошове забезпечення військових. Водночас підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму з липня цим документом не передбачено
У ВРУ зареєстрували проєкт нового Митного кодексу України №15295 для інтеграції з ЄС. Він передбачає повний перехід на європейську термінологію та процедури. У разі прийняття більшість норм набере чинності з 1 грудня 2027 року
Законопроєкт №15256 пропонує повернути норму, яка діяла до 2010 року. Вона гарантує офіційне оприлюднення законів, якщо Рада подолала вето двома третинами голосів, а Президент не підписав документ. Це дозволить законам набирати чинності без затримок
Наступного тижня у ВРУ планують розглянути одразу низку важливих економічних та фінансових законопроєктів. Зокрема, про оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі, цифрові платформи та Єдиний реєстр всіх банківських рахунків
Мінфін оприлюднив проєкт змін до Податкового кодексу для узгодження з новими правилами діяльності юросіб. Документ уточнює статус неприбуткових організацій, роботу відокремлених підрозділів і норми щодо держпідприємств
Працівник відкрив лікарняний лист 31.05.2026 р., а закрив його 05.06.2026 р. Необхідно визначити, чи включається травень 2026 року до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати, та в якому періоді (місяці) нараховуються і відображаються ці лікарняні в обліку?
Компанія поки є неплатником ПДВ. У червні придбали імпортні послуги. ПДВ нараховується на суму оплати в грн чи на суму, зазначену в інвойсі (валюта* курс НБУ на дату оплати)?
Юридична особа — платник податку на прибуток співпрацює з фізичними особами за цивільно-правовими договорами (ЦПД) та із фізичними особами — підприємцями (ФОП). Чи включаються відповідні витрати до складу витрат для цілей податку на прибуток? Чи є виплати на користь ФОП об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором для юридичної особи як податкового агента?
Працівник повернувся з відрядження 22.06.2026 р.,але не повернув залишок коштів вчасно. 24.06.2026 р. відбув у наступне відрядження, яке теж було проавансовано.Як зараз повернути кошти за перше відрядження, щоб уникнути штрафів?
Підприємство на загальній системі оподаткування, високодохідник імпортує товар з Чехії. При отримані імпорту виявили бракований товар. За угодою з нерезидентом зменшили суму до сплати за поставлений товар, а саме підписали додаткову угоду про прощення боргу, на підставі якої підприємство списало кредитовську заборгованість перед нерезидентом. Які податкові наслідки для підприємства?
