Про це 30 листопада на прес-конференції в Міністерстві юстиції повідомив заступник Міністра юстиції Сергій Петухов.
«З прийняттям у 2003 році Цивільного та Господарського кодексів ми отримали суперечки і неузгодженості в законодавстві, пов’язані з тим, що ці кодекси мають абсолютно різну ідеологію, закладають різне бачення розвитку держави і не узгоджуються між собою», - зазначив заступник Міністра юстиції.
За його словами, Господарський кодекс базується на застарілих радянських нормах і концепціях регулювання господарських відносин у державі. Натомість Цивільний кодекс базується на європейській традиції і забезпечує свободу підприємницької і приватної комерційної діяльності.
«У жодній іншій країні немає документа, який би відповідав за змістом нашому Господарському кодексу. Чомусь саме Україна вирішила залишити радянську спадщину в формі окремого кодексу. Ми прожили в такому стані 10 років. Нині прийшов час вирішити, де ми маємо бути: чи ми згадуємо про Радянський Союз, господарське відання і вплив держави на планування економіки, чи ми рухаємося в сторону європейської практики регулювання приватних відносин», - заявив Сергій Петухов.
Він нагадав: це питання піднімалося у 2005 та 2008 роках,але реалізувати заплановане тоді не вдалося.
«Зараз, коли нам конче необхідно повести дерегуляцію, залучити іноземні інвестиції і створити умови ведення бізнесу, які будуть зрозумілими для всього світу, ми маємо завершити цей процес», - резюмував він.
За словами представника об’єднання Easy business Аліни Свідерської, ініціатива ліквідації Господарського кодексу йде від компаній, які працюють на рикну та від міжнародних інвесторів, які зацікавлені інвестувати в Україну.
«Бізнес постає перед проблемою дублюючих норм у різних законах. Навіть, якщо справа доходить до суду, то й суди граються наявною різницею між дублюючими нормами. Це створює ситуацію відсутності правової визначеності», - зауважила вона.
При цьому вона зазначила: скасування Господарського кодексу не призведе до ліквідації всіх його норм. Ті позиції, які ефективно працюють, буде перенесено до інших законодавчих актів.
Як зазначив представник створеного при Мінекономрозвитку Офісу дерегуляції Олександр Бевз, положення частини кодексу, яка регулює окремі галузі бізнесу, зокрема будівництво, зовнішньоекономічну діяльність, не відповідають потребам регулювання і взагалі є не регулюючими, а бланкетними.
«Тому наш офіс братиме активну участь у допомозі Міністерству юстиції. Сподіваюся, що Міністерство економіки, як галузевий центральний орган виконавчої влади у сфері економічної політики, також долучиться активно до цієї роботи з точки зору покращення регуляторного поля», - заявив він.
Своєю чергою доктор юридичних наук Наталія Кузнєцова зауважила: прийняття Господарського кодексу було великою помилкою, яка кинула Україну в шалений правовий експеримент.
«Навряд підприємці або судді можуть назвати хоча б 5 переваг існування цього кодексу, які б не перекривав Цивільний кодекс», - наголосила науковець.
На її переконання, страхи, які наганяють на суспільство, говорячи, що відміна Господарського кодексу призведе до правового вакууму, занадто перебільшені.