
- Яка сфера застосування нових критеріїв визначення категорій суб’єктів господарювання
- Яеими будуть нові цифри та термінологія
- Підприємство зможе само обрати критерій класифікації
- Додаткові обмеження та можливості
- Державний та муніципальний контроль
- Коли закон може набрати чинності?
- Які перспективи застосування?
4 лютого 2026 року у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15001 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення суб’єктів підприємництва», який пропонує нові правила визначення суб’єктів підприємництва. Його мета – привести українську класифікацію підприємств у відповідність до Рекомендації Єврокомісії №2003/361/ЄС, а ініціатором законопроекту є прем'єр міністр Юлія Свириденко.
З'ясуємо, який з бізнесу може змінити свою категорію і як це вплине на практику.
Яка сфера застосування нових критеріїв визначення категорій суб’єктів господарювання
На сьогодні в Україні при класифікації підприємств за розміром зазвичай орієнтуються на два нормативно-правові акти:
- Закон України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996), який встановлює критерії виключно для цілей складання фінансової звітності, її аудиту та оприлюднення;
- Закон від 09.01.2025 №4196-ІХ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (далі – Закон №4196), критерії якого застосовуються для регуляторних потреб – таких як отримання державної підтримки, грантів і участь у програмах розвитку малого та середнього бізнесу.
Законопроєкт №15001 стосується саме другого – Закону №4196. Тобто мета законопроєкту – оновити критерії класифікації підприємств для отримання державної підтримки та узгодити їх з європейськими нормами. Для бухобліку класифікація підприємств не зміниться!
Таке оновлення критеріїв має практичне значення для бізнесу, зокрема:
- зміняться умови доступу до державної підтримки, грантів і програм розвитку;
- підприємства можуть отримати новий статус, який або зменшить адміністративне навантаження, або, навпаки, додасть нових вимог;
- гармонізація з нормами ЄС полегшить співпрацю з європейськими донорами та інституціями.
Яеими будуть нові цифри та термінологія
Основні новації – уточнення критеріїв та впровадження нових термінів для їх визначення.
Показник «річний дохід» замінюється на «чистий дохід від реалізації», а також додається ще один критерій – «балансова вартість активів», який раніше для отримання держпідтримки не застосовувався.
Порівняння показників для визначення категорій суб’єктів господарювання наведено у таблиці 1 нижче.
Таблиця 1. Класифікація суб’єктів господарювання для отримання державної підтримки
| Класифікація СГ | Як є зараз (Закон №4196) | Що пропонується Законопроєктом №15001 |
| Мікропідприємства |
|
– середня кількість працівників ≤ 9 осіб; – один із критеріїв: • чистий дохід ≤ 2 млн євро; • балансова вартість активів ≤ 2 млн євро |
| Малі підприємства |
|
– середня кількість працівників ≤ 49 осіб; – один із критеріїв: • чистий дохід ≤ 10 млн євро; • балансова вартість активів ≤ 10 млн євро |
| Середні підприємства | всі, хто не належить до мікро, малих або великих | – середня кількість працівників ≤ 249 осіб; – один із критеріїв: • чистий дохід ≤50 млн євро; • балансова вартість активів ≤ 43 млн євро |
| Великі підприємства |
|
суб’єкти господарювання, які не відповідають критеріям для суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва; або якщо ≥ 25% контролю – держава/місцева влада |
Підприємство зможе само обрати критерій класифікації
1. Визначення статусу підприємства передбачає відповідність критерію чисельності персоналу (середня кількість працівників) та хоча б одному із фінансових показників на вибір підприємства, зокрема:
- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік;
- балансова вартість активів станом на кінець звітного (календарного року).
2. Терміни щодо доходу та активів вживаються у значенні, яке наведено у Законі №996 та відповідних національних стандартах бухгалтерського обліку:
Балансова вартість активів – це вартість, за якою активи відображені у Балансі (Звіті про фінансовий стан). Для її визначення використовується підсумок рядка 1300 «Баланс» форми №1, №1-м або №1-мс станом на кінець звітного календарного року.
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – дохід від реалізації за мінусом наданих знижок, вартості повернених товарів, сум, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), а також податків і зборів (п. 7 НП(С)БО 15).
3. Фінансові ліміти в євро перераховуватимуться за середнім офіційним курсом гривні за відповідний рік. Це дозволить уникнути ситуацій, коли зміна курсу на дату подання звітності штучно змінює категорію підприємства.
Середні офіційні курси гривні до іноземних валют за відповідний період публікуються Національним банком України на офіційному сайті. Там же розміщено для завантаження файл із середнім офіційним курсом гривні до різних валют, починаючи з 1992 року (завантажити його також можна за посиланням).
Додаткові обмеження та можливості
Без фінансової звітності
Суб’єкти господарювання, які за законом не зобов’язані вести бухгалтерський облік, набувають статусу без урахування балансової вартості активів.
Про кого йдеться? Звісно ж, про ФОПів! Їхня категорія визначатиметься лише за середньою кількістю найманих працівників та обсягом чистого доходу.
Консолідована звітність
Якщо суб’єкт господарювання є учасником (засновником) групи юридичних осіб і відповідно до Закону №996 подає консолідовану фінансову звітність, то його відповідність установленим критеріям визначається з урахуванням показників усієї групи як єдиної економічної одиниці.
Це означає, що невелике підприємство у складі холдингу може бути визнане великим бізнесом та втратити доступ до пільгового фінансування. Це, своєю чергою, нівелює вплив «дроблення бізнесу» на розподіл фінансової підтримки.
Читайте також:
Державний та муніципальний контроль
Якщо держава або територіальна громада контролює 25 відсотків і більше капіталу, таке підприємство автоматично вважається великим. Виняток зроблено лише для маленьких громад з бюджетом менш ніж 10 млн євро і населенням до 5 000 осіб.
Це обмеження стримуватиме несанкціоноване отримання коштів державними структурами.
Коли закон може набрати чинності?
Законопроєкт передбачає річний перехідний період для адаптації бізнесу. Документ набере чинності через один рік з дня його офіційного опублікування. Це дасть власникам час переглянути свої стратегії та структуру власності. Проте законопроєкт ще не став законом, тож про конкретні строки говорити зарано.
Які перспективи застосування?
Наразі це лише проєкт, проте вектор на євроінтеграцію українського законодавства є очевидним. До того ж, йдеться про контроль за державним фінансуванням, а отже, шанси на те, що цей законопроєкт стане законом, досить великі.
Тому ми рекомендуємо вже зараз провести попередній аудит чисельності персоналу та структури групи компаній. Особливу увагу слід приділити балансовій вартості активів, оскільки вона стає новим важливим орієнтиром для визначення статусу та отримання державного фінансування.
Зміна статусу за цим законом не змінить складання бухгалтерської фінзвітності, але може закрити двері до:
- пільгового кредитування;
- грантів від міжнародних донорів;
- спрощених процедур ліцензування.