Переглянути текст Закону №914-VIII можна тут>>>
Законом, зокрема, встановлено чіткі правила внесення змін до державного бюджету протягом бюджетного року з метою підвищення прозорості та передбачуваності фіскальної політики.
Так, зміни до закону про Державний бюджет України можуть вноситися у разі:
1) відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України від прогнозу, врахованого під час затвердження Державного бюджету України на відповідний бюджетний період;
2) перевиконання за підсумками трьох кварталів надходжень Державного бюджету України, врахованих у розписі Державного бюджету України на відповідний період, більше ніж на 15%;
3) недоотримання за підсумками кварталу надходжень загального фонду Державного бюджету України, врахованих у розписі Державного бюджету України на відповідний період, більше ніж на 15%;
4) необхідності збільшення обсягу коштів резервного фонду державного бюджету;
5) необхідності передачі коштів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету;
6) перевищення очікуваного обсягу витрат на обслуговування та погашення державного боргу над обсягом коштів, визначеним законом про Державний бюджет України на таку мету;
7) необхідності оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про Державний бюджет України, для забезпечення ефективного виконання державного бюджету, крім випадків, передбачених частинами шостою — дев’ятою статті 23 цього Кодексу;
8) зміни обставин в процесі виконання державного бюджету, що вимагають менших бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів
9) зарахування до загального чи спеціального фонду встановленого законом нового виду доходу на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу;
10) необхідності зменшення бюджетних асигнувань за порушення бюджетного законодавства.
Закон надає Кабінету міністрів виключне право на внесення змін до закону про державний бюджет України, якщо такі зміни передбачають зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу і граничного обсягу надання державних гарантій.
Окрім того, Законом внормовано:
- спрямування закладами охорони здоров’я коштів медичної субвенції на поточні видатки, а у разі забезпечення такої потреби – на капітальні видатки;
- питання використання залишків коштів освітньої субвенції, що склалися на початок бюджетного періоду;
- право Мінфіну отримувати інформацію, що містить банківську таємницю, персональні дані, при реалізації повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат.
Закон набрав чинності 1 січня 2016 року.