Тривалий час різні фахівці, вчені та інші спеціалісти у сфері права обговорювали необхідність/можливість скасування Господарського кодексу України (далі – ГКУ). І ось наразі ВРУ проголосувала за Закон №4196, який 04.02.2025 був переданий на підпис Президенту України. А 26 лютого Президент підписав цей закон.
Важливо! Закон №4196 набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 27 лютого його було опубліковано в "Голосі України". Але вводиться в дію він через шість місяців з дня набрання чинності (крім окремих положень).
Загалом у пояснювальній записці до цього закону наведено суперечності ЦКУ та ГКУ, які і стали причиною скасування ГКУ.
Найпростіший приклад: статтею 191 ЦКУ підприємство визначається як об’єкт цивільних правовідносин, а статтею 55 ГКУ – як суб’єкт господарювання. Зазначене не могло не спровокувати виникнення різних підходів до розуміння правового статусу підприємств.
Так, 12 березня 2018 року ВС у своїй постанові у справі №907/167/17 вказав на те, що приватне підприємство є окремою організаційно-правовою формою суб'єкта господарювання, що передбачена ст. 113 ГКУ. Наявність у підприємства, яке може діяти, зокрема, на основі приватної власності кількох громадян, статутного капіталу не є достатньою підставою для ототожнення його з господарським товариством.
Однак уже 29.06.2021 Великою Палатою ВС прийнято постанову у справі №916/2813/18, у якій суд дійшов висновків про те, що:
- приватне підприємство – це не окрема організаційно-правова форма юрособи, а класифікуюча ознака юросіб залежно від форми власності;
- за ознакою наявності чи відсутності учасників юрособи поділяються на товариства та установи, у зв’язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника;
- встановлення виду підприємницького товариства у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема законів України «Про господарські товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію»;
- відносини з управління та діяльності ПП як підприємницького товариства безпосередньо врегульовані Законом України «Про господарські товариства».
А головне, що аргументи, про які йдеться у зазначеній постанові від 29.06.2021, не виключають можливості застосування аналогічного підходу до державних та комунальних підприємств. Це свідчить про наявність непередбачуваної та кардинально різної судової практики щодо наявності у «підприємства» статусу організаційно-правової форми юрособи та потребувало від ВРУ виконання свого обов’язку із забезпечення «якості закону». Зрозуміло, що якісний закон має бути доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.
Є багато інших суперечностей між ЦКУ та ГКУ, у т.ч. й щодо відповідальності за порушення договірних зобов’язань, які значно ускладнювали життя бізнесу та приводили їх до суду.
Тож загалом прийняття Закону №4196 слід сприймати скоріше позитивно. Але будуть і сюрпризи!
Поділ юросіб за розміром та ФОПів
Нагадаємо, що у ч. 3 ст. 55 ГКУ госпсуб’єкти залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.
Відповідний поділ впливає, зокрема, на форми фінзвітності, строки проведення документальних перевірок за ПКУ тощо.
Втім, коментованим нами Законом №4196 такий поділ та визначення не змінилися, їх просто повторили у ч. 5 ст. 2 цього Закону.
В Україні залишаться АТ та ТОВ
З набранням чинності Законом №4196 буде заборонено створення юридичних осіб в організаційно-правових формах:
- державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства),
- комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства),
- спільного комунального підприємства,
- приватного підприємства,
- іноземного підприємства,
- дочірнього підприємства,
- підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки),
- підприємства споживчої кооперації.
Увага! Фермерських господарств та сільгосппідприємств заборона не стосується.
Залишаються об’єднання юридичних осіб, які створюються та діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юридичних осіб, передбаченого законом.
А що робити тим юрособам, які вже існують у заборонених формах? Перетворюватися! Передбачається трьохрічний перехідний період з дня введення цього Закону в дію, протягом яких пропонується фактично вибрати між АТ і ТОВ. При цьому таке перетворення здійснюватиметься безкоштовно (йдеться про відсутність сплати адмінзбору держреєстратору до ЄДР).
При цьому дозволи, ліцензії, сертифікати, декларації, погодження, повідомлення та інші публічні послуги, видані (погоджені, надані) підприємству, щодо якого прийнято рішення про його перетворення, є чинними для юрособи-правонаступника протягом строку, на який вони видані, за умови дотримання правонаступником вимог ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності та інших вимог щодо таких виданих дозвільних документів.
Але перетворитися зможуть не всі! Підставою для відмови у проведенні держреєстрації перетворення підприємств будуть, зокрема, заборона проведення реєстраційних дій, наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, ЄСВ, страхових коштів до ПФУ та фондів соцстраху. Тобто спочатку треба буде вирішити ці питання, і лише потім – змінювати організаційно-правову форму підприємства.
Майно підприємств
Відповідно до ст. 14 Закону №4196 у разі перетворення підприємства, єдиним учасником (засновником) якого є держава або територіальна громада (територіальні громади), уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності або уповноважений орган місцевого самоврядування самостійно обирає організаційно-правову форму юридичної особи – правонаступника.
Вибір буде таким:
- державне комерційне підприємство, казенне підприємство перетворюється в АТ, ТОВ, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, або в державне некомерційне товариство;
- комунальне комерційне підприємство перетворюється в АТ, ТОВ, 100 відсотків акцій (часток) якого належать відповідній територіальній громаді, або в комунальне некомерційне товариство; Очевидно, нас ще очікує правове регулювання відносин щодо комерційної і некомерційної діяльності в Україні. Але новою редакцією ст. 85, 86 ЦКУ запроваджується поняття «непідприємницькі товариства», до яких належать, зокрема, сільгоспкооперативи та їх об’єднання.
- спільне комунальне підприємство перетворюється в АТ, ТОВ або в комунальне некомерційне товариство зі збереженням пропорцій участі відповідних територіальних громад.
Важливо! Якщо на день прийняття рішення про перетворення за підприємством закріплено майно на праві господарського відання або на праві оперативного управління, то:
- майно, закріплене на праві господарського відання, передається до статутного капіталу юрособи-правонаступника (крім майна, що не підлягає приватизації);
- майно, закріплене на праві господарського відання, що не підлягає приватизації, та майна, закріпленого на праві оперативного управління, передається юрособі-правонаступнику на праві узуфрукта (лише на праві користування – без права змінити, здати в оренду тощо) державного або комунального майна.
Закон №4196 хоча й містить окреме регулювання використання майна на праві господарського відання або праві оперативного управління (ст. 11, 12 Закону №4196), втім, цей інститут користування майном не буде скасований – майно на праві оперативного управління може бути передане державним некомерційним підприємствам, а на праві господарського відання або на іншому речовому праві на чуже майно – державним комерційним підприємствам.
Кілька важливих моментів щодо майна юросіб-правонаступників:
- внесення державного та комунального майна до статутного капіталу юрособи-правонаступника здійснюється за балансовою вартістю такого майна без проведення його оцінки;
- кредитор підприємства, що припиняється в результаті перетворення, не може вимагати припинення або дострокового виконання зобов’язання;
- майно, права та обов’язки підприємства, що припиняється в результаті реорганізації, переходять до правонаступників, крім права господарського відання та права оперативного управління майном усіх форм власності;
- право на земельну ділянку державної або комунальної власності, що належала на праві постійного користування державному або комунальному підприємству, переходить до АТ, ТОВ, створеного шляхом перетворення такого підприємства, в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Все наведене поширюється на підприємства всіх форм власності (у т.ч. на підприємства змішаної форми власності).
Загалом Закон №4196 вносить зміни до численної кількості законі та кодексів, проте щодо долі діючих договорів заборонених до реєстрації господарських підприємств, їх перетворення та інших питань їхньої діяльності – докладніше розглянемо в наступних матеріалах.