27 грудня Президент підписав Закон від 18.12.2019 р. №391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)». 28 грудня його було опубліковано в «Голосі України» №251, а 29 грудня 2019 року він набрав чинності (дня, наступного за днем його опублікування). Про це ми писали тут.
З 29 грудня можна надавати пальне підряднику для виконання ним робіт за договорами підряду – без сплати акцизу, але за певних умов.
Спрощення процедури отримання ліцензії на зберігання пального
Ліцензія на зберігання пального видається за заявою суб'єкта господарювання на кожне місце зберігання пального. До заяви додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію – 780 грн.
Ліцензії на право зберігання пального видаються органами ДПС за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Наразі за ст. 15 Закону №481 для отримання ліцензії на зберігання пального разом зі заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Головні проблеми з отриманням ліцензій на зберігання пального у тих СГ, які не торгують пальним, як раз і полягали в отриманні вищезазначених документів. Як правило, ті СГ, для яких зберігання пального не є їх основною господарською діяльністю, не мають високорозвинутого паливного господарства. На практиці це, зазвичай, одна або кілька пересувних або стаціонарних ємностей для зберігання невеликої кількості пального, достатнього для забезпечення основної діяльності підприємства – роботи сільгосптехніки або транспорту. Тому існуюча процедура отримання ліцензій на зберігання пального для таких підприємств загрожувала повним зупиненням їх роботи з 1 січня 2020 року. Про цю та інші проблеми говорить і Мінфін у своєму листі від 06.12.2019 р. №11320-11-10/32310.
Отже, законодавці все ж таки почули голос бізнесу та вирішили спростити порядок отримання ліцензій на зберігання пального для тих, хто використовує його для власного споживання або переробки.
Законопроектом №2317 пропонується звільнити таких СГ від подання копій вищезазначених документів. Вони подаватимуть тільки заяву та документ, що підтверджує річну плату за ліцензію. Крім цього, у заяві потрібно буде зазначити про:
- використання пального для потреб власного споживання чи переробки,
- загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження,
- фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.
Загальна місткість ємностей – це максимальний об’єм пального, який може вміститися в усі резервуари заявника.
Після того як законопроект №2317 стане чинним законом, сільгоспвиробнику для отримання ліцензії достатньо буде подати лише заяву та квитанцію про оплату 780 грн. Крім цього, законопроектом відтерміновано застосування штрафів за зберігання пального без ліцензій – до 31 березня 2020 року (зміни до ч. 22 ст. 18 Закону №481).
Надання пального підрядникам без сплати акцизу
У сільському, лісовому господарстві, на транспорті та в деяких інших галузях досить поширені підрядні відносини, коли підрядник залучається до виконання робіт власною технікою чи транспортом, а пальне для цього надає замовник робіт.
За чинними нормами ПКУ передання пального від замовника до підрядника спричиняє необхідність сплати акцизного податку, а відповідно, і завчасної реєстрації замовника платником акцизу. Ми писали про це у публікаціях тут, тут та тут.
Звісно, що для багатьох суб’єктів таких відносин реєстрація платником акцизу зовсім неприйнятна, але й працювати за іншими схемами досить незручно. Законодавці таки звернули увагу на цю проблему і врахували її у законопроекті №2317 – операції із заправлення техніки за договорами підряду віднесено до операцій з використання пального для власного споживання.
При цьому мають одночасно виконуватися певні умови:
1) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, тобто замовник не повинен реалізовувати пальне взагалі. Якщо замовник здійснює операції з реалізації пального іншим особам, крім підрядника, він повинен зареєструватися платником акцизного податку на загальних підставах, і тоді операція з передання пального підряднику також буде підакцизною операцією з реалізації пального;
2) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
- призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
- належать іншим особам;
- виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
3) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.
Як бачимо, законодавці вирішили проблему пального за договорами підряду лише для аграріїв, лісового господарства, гірничих підприємств та тих, хто зайнятий у будівництві доріг. А от транспортникам пощастило менше. Якщо замовник транспортних робіт захоче надати власне пальне підряднику – перевізнику, йому доведеться реєструватись платником акцизного податку зі всіма наслідками – складанням акцизних накладних та звітністю з акцизного податку.