Реєстрація торговельних марок по-новому: Мінекономіки розробило проєкт нових правил реєстрації брендів

1. Яеі законопроєкти розробили в Мінекономіки?
2. Чому старі правила щодо торговельних марок більше нікого не задовольняють?
3. Проєкт Закону про торговельні марки: які саме європейські стандарти введуть в українське законодавство
4. Синхронізація проєкту Закону про торговельні марки із ЦКУ: прощання із «знаками для товарів і послуг»
5. Наведення ладу в КУпАП, КК та КПК: єдина термінологія допоможе захищати правовласників
6. Висновки для українських компаній та інвесторів

Яеі законопроєкти розробили в Мінекономіки?

Перш, ніж аналізувати нову законодавчу ініціативу, треба зробити важливе зауваження: зараз Уряд України переживає чергове перезавантаження. Зокрема, автор коментованого законопроєкту – Мінекономіки – буде поділений на два окремих міністерства. Ця процедура передбачає відкликання усіх законопроєктів, за які ВРУ ще не проголосувала і не прийняла за основу. Ми про це повідомляли у новині.

Серед них – ті три законопроєкти, про які мова йтиме далі. Але відкликання не означає, що ці законопроєкти не будуть далі подані до ВРУ – просто це трапиться дещо пізніше. Якщо законопроєкти досі на часі, розробники матимуть рівно один місяць, щоб повторно подати їх на розгляд новому складу Уряду.

А тепер подивимось, що пропонував Мінекономіки ще у старому складі і зробимо висновки щодо актуальності змін.

Отже, 15 липня 2026 року Мінекономіки оприлюднило для громадського обговорення пакет із трьох законопроєктів. Вони покликані повністю інтегрувати українську систему охорони торговельних марок у європейський правовий простір.

Де подивитись проєкти законів від Мінекономіки?

• Проєкт Закону України «Про торговельні марки»
• Проєкт Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо торговельних марок»
• Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення узгодженості термінології»

Чому старі правила щодо торговельних марок більше нікого не задовольняють?

На шляху до набуття повноправного членства в Європейському Союзі Україна здійснює масштабну гармонізацію вітчизняного законодавства із правом ЄС. Попри те, що діюче законодавство про охорону прав на знаки для товарів і послуг частково узгоджується з європейськими стандартами, у ньому залишається низка суттєвих прогалин та внутрішніх суперечностей.

Спроби «латати дірки» у чинному Законі України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виявилися неефективними. Євроінтеграція вимагає не точкових правок, а повної концептуальної та процедурної перебудови всієї національної системи.

Саме тому Мінекономіки презентувало три взаємопов'язаних законопроєктів, спрямованих на імплементацію фундаментальних європейських актів: Директиви (ЄС) 2015/2436 про наближення законодавств держав-членів щодо торговельних марок та Регламенту (ЄС) 2017/1001 про торговельну марку Європейського Союзу. І саме тому ці законопроєкти залишатимуться на часі і після перезавантаження Уряду.

Проєкт Закону про торговельні марки: які саме європейські стандарти введуть в українське законодавство

Цей законопроєкт є фундаментом реформи. Він повністю змінює філософію охорони брендів в Україні, запроваджуючи чіткі європейські алгоритми замість застарілих процедур.

Законопроєктом передбачається внести наступні зміни до чинного законодавства у сфері правової охорони торговельних марок:

• закріплено абсолютні підстави для відмови або визнання реєстрації недійсною та відносні підстави для скасування реєстрації або визнання її недійсною, з урахуванням додаткових підстав, визначених Директивою ЄС №2015/2436;
• встановлено порядок і строки проведення експертизи заявки на національну реєстрацію торговельної марки;
• встановлено порядок подання та розгляду заперечення проти реєстрації торговельної марки, а також скасування реєстрації торговельної марки Національним органом інтелектуальної власності (далі – НОІВ);
• встановлено підстави та порядок визнання реєстрації торговельної марки недійсною НОІВ або судом;
• встановлено підстави та порядок припинення дії реєстрації торговельної марки НОІВ або судом;
• запроваджено регіональний принцип вичерпання прав;
• передбачено положення щодо поширення на територію України дії торговельних марок ЄС та заявок на торговельні марки ЄС після вступу України до ЄС;
• визначено НОІВ компетентним органом, який виконуватиме в Україні функції центрального офісу з промислової власності держави-члена, передбачені Регламентом ЄС 2017/1001;
• передбачено можливість заборони використання в Україні торговельної марки ЄС, у разі якщо таке використання порушує права, надані добросовісному власнику торговельної марки на підставі її реєстрації в Україні;
• передбачено захист від порушення прав на торговельну марку ЄС на території України;
• визначено суд, компетентний розглядати справи у спорах щодо торговельної марки ЄС на території України;
• уточнено понятійний апарат у сфері торговельних марок, а також введено поняття більш ранньої торговельної марки та торговельної марки з репутацією;
• визначено підстави набуття прав на торговельну марку: національна реєстрація, міжнародна реєстрація, що діє в Україні, реєстрація торговельної марки ЄС;
• закріплено майнові права власника торговельної марки та їх обмеження;
• врегульовано правовий статус торговельної марки як об’єкта прав, що може передаватися, ліцензуватися, бути предметом управління чи забезпечення зобов’язань;
• оновлено вимоги щодо використання торговельної марки та наслідки її невикористання протягом п’яти років відповідно до стандартів ЄС;
• удосконалено процедури подання, експертизи та реєстрації торговельних марок, зокрема запроваджено модель експертизи за абсолютними підставами, із застосуванням відносних підстав у межах процедури заперечення або визнання реєстрації недійсною;
• передбачені положення щодо порядку ведення Державного реєстру України торговельних марок, зокрема врегульовано процедури щодо продовження строку дії національної реєстрації, внесення до неї змін, поділу та відмови від національної реєстрації;
• удосконалено та спрощено порядок представництва перед НОІВ;
• удосконалено порядок захисту прав власника торговельної марки, передбачено нові засоби захисту у провадженнях щодо порушення прав, розгляду заперечень та заяв про визнання реєстрації торговельної марки недійсною;
• уточнено повноваження органів у сфері інтелектуальної власності, НОІВ, порядок оскарження рішень НОІВ та механізми співробітництва з органами ЄС у сфері інтелектуальної власності;
• врегульовано питання міжнародних реєстрацій торговельних марок та процедур, пов’язаних з ними;
• визначено правовий статус в Україні торговельних марок ЄС, порядок поширення їх дії на територію України та механізми захисту прав;
• удосконалено правове регулювання колективних торговельних марок і вперше комплексно врегульовано інститут сертифікаційних торговельних марок.

Очікується, що узгодження національного законодавства України з європейськими стандартами матиме позитивний вплив на економіку та підприємництво. Такі зміни без сумніву сприятимуть підвищенню довіри інвесторів до українського ринку, водночас стимулюючи українських підприємців активніше реєструвати торговельні марки та розвивати власні бренди для майбутнього виходу на ринок ЄС.

При цьому планується, що уточнення компетенції судів стосовно розгляду справ щодо прав інтелектуальної власності зменшить правову невизначеність та підвищить рівень захисту прав.

Важливо!

Законопроєктом передбачено механізм, який дозволить забороняти використання торговельної марки ЄС в Україні, якщо вона порушуватиме права добросовісного українського власника, який зареєстрував свій бренд раніше. Наші підприємці отримають надійний щит від недобросовісної конкуренції.

Синхронізація проєкту Закону про торговельні марки із ЦКУ: прощання із «знаками для товарів і послуг»

Для того, щоб нові правила запрацювали без суперечностей, розроблено законопроєкт про внесення змін і до ЦКУ. Його мета – усунути термінологічний хаос і закласти єдину понятійну базу.

Увага!

Найбільш помітна зміна – остаточне вилучення із ЦКУ застарілих та неактуальних термінів. Зокрема, зі ст. 420 Кодексу мають зникнути такі поняття, як «знак для товарів і послуг» (який тепер повсюдно замінюється на єдиний міжнародний термін «торговельна марка») та «фірмове найменування».

Окрім цього, законопроєктом уточнено:

• визначення торговельної марки та види позначень, які можуть бути торговельними марками, умови придатності торговельної марки для набуття права інтелектуальної власності на неї (ст. 492 ЦКУ);
• коло суб’єктів права інтелектуальної власності на торговельну марку, якими є: фізичні та юридичні особи, за якими зареєстровано торговельну марку, інші суб’єкти приватних відносин, які набули прав на торговельну марку відповідно до цього Кодексу, іншого закону або правочину (ст. 493 ЦКУ);
• підстави набуття прав на торговельну марку: національна реєстрація, міжнародна реєстрація, що діє на території України, інші підстави, визначені законом, та обсяг правової охорони торговельної марки (ст. 494 ЦКУ);
• виключний характер майнових прав власника торговельної марки та їх належність субʼєкту права інтелектуальної власності (ст. 495 ЦКУ);
• дату, з якої майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними, та строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку (ст. 496 ЦКУ);
• порядок припинення дії реєстрації торговельної марки або визнання реєстрації недійсною (ст. 497 ЦКУ).

Наведення ладу в КУпАП, КК та КПК: єдина термінологія допоможе захищати правовласників

Третій законопроєкт із пакета вирішує критично важливе завдання для правоохоронної та судової систем – узгодження термінології у кримінальному, адміністративному та процесуальному законодавстві.

Сьогодні у КУпАП, ККУ та КПК все ще використовуються застарілі формулювання, що створювало значні лазівки для правопорушників під час розгляду справ у судах через розбіжності у визначеннях. Законопроєкт пропонує здійснити тотальну уніфікацію термінів відповідно до європейських регламентів.

Так, наразі, в ст. 156-3 КУпАП при встановлені адміністративної відповідальності за порушення встановлених законодавством вимог щодо заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів, вживається застаріла термінологічна конструкція «знак для товарів і послуг». В ст. 229 ККУ, якою встановлено кримінальну відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, а також в ст. 477 КПК, яка містить відсилання до ст. 229 ККУ, вжито застарілі термінологічні конструкції «знак для товарів і послуг», «фірмове найменування», «кваліфіковане зазначення походження товару».

У зв’язку з цим запропоновано внести зміни до КУпАП, ККУ та КПК, замінивши термін «знак для товарів і послуг» терміном «торговельна марка», термін «фірмове найменування» терміном «комерційне найменування», термін «кваліфіковане зазначення походження товару» терміном «географічне зазначення».

Завдяки цій заміні правоохоронні органи та суди зможуть працювати в єдиному термінологічному полі. Це зменшить судові помилки та можливості для маніпуляцій з боку виробників контрафакту.

Висновки для українських компаній та інвесторів

Запропоновані зміни покликані створити цивілізовані умови для розвитку здорової конкуренції. Бізнесу варто вже зараз готуватися до нових правил: провести аудит власних нематеріальних активів, перевірити використання своїх торговельних марок та налаштувати стратегії захисту під європейські стандарти.

Ось 4 головні висновки для українських компаній та інвесторів:

1. Нова модель реєстрації зроблять процес оформлення бренду дешевшим, швидшим та прогнозованішим.
2. Суди та правоохоронці отримають чіткі інструменти для захисту брендів за стандартами ЄС.
3. Перехід України на єдині правила з Євросоюзом у сфері інтелектуальної власності підвищить довіру іноземних інвесторів до нашого ринку. Вони знатимуть, що їхні активи захищені так само надійно, як у Берліні чи Парижі.
4. Реформа стимулюватиме вітчизняних підприємців активніше реєструвати свої права та перетворювати колишні «знаки для товарів і послуг» на повноцінні європейські бренди (торговельні марки), відкриваючи пряму дорогу на ринки країн ЄС.