Сумське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України повідомляє, що кожен нормативно-правовий акт, що впливає на наше щоденне життя, має бути законним та чітким. Щоб документ набув чинності й гарантував захист інтересів громадян, він обов’язково проходить державну реєстрацію та правову експертизу.
Які акти підлягають державній реєстрації?
Обов’язковій перевірці на відповідність законодавству підлягають акти, що містять норми, які:
- зачіпають права, свободи та законні інтереси громадян чи юридичних осіб;
- встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян чи юридичних осіб;
- мають міжвідомчий характер.
Які етапи процедури реєстрації?
- правова експертиза на відповідність Конституції та законодавству України, ЄС;
- прийняття рішення про державну реєстрацію;
- внесення запису до Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади та присвоєння унікального реєстраційного номера.
Які акти НЕ підлягають реєстрації?
- персональні: про призначення, звільнення, склад комісій тощо;
- одноразові: дія яких вичерпується одним застосуванням (крім тих, що затверджують інструкції чи положення);
- оперативно-розпорядчі: разові доручення;
- інформаційні: якими рішення вищих органів доводяться до відома;
- організаційні: спрямовані на виконання існуючих рішень без створення нових норм;
- допоміжні: рекомендації, роз’яснення та інформаційні листи.
Хто здійснює державну реєстрацію?
Розподіл повноважень залежить від рівня органу нормотворення:
- Міністерство юстиції України – реєструє акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
- Міжрегіональні управління Мін’юсту – реєструють акти:
- обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та їх структурних підрозділів;
- органів АР Крим.
Якщо дія акта поширюється на території інших адміністративно-територіальних одиниць, він реєструється в міжрегіональному управлінні Мін’юсту за місцезнаходженням суб’єкта нормотворення.
