Нові пільги з внесків за непрацевлаштування осіб з інвалідністю: чинні з 22 серпня 2026 р, але діють з 1 січня

1. Який у 2026 році розмір нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?
2. Як рахується середня кількість працівників? 
3. Що змінилося з 22.08.2026 року (а фактично – з 01.01.2026 р.)? 
4. Які наслідки змін, внесених Постанвою КМУ №1047, для роботодавців? 
5. Що робити роботодавцю, який вже заплатив внесок до 22.08.2026 р.? 

Який у 2026 році розмір нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?

Нагадаємо, що згідно з ст. 18-2 Закону №875 роботодавцям (як юрособам, так і ФОПам) встановлено норматив працевлаштування осіб з інвалідністю у кількості:

1 робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, - для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;

4% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, - для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;

2% середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, - для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Важливо! 

Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,  з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.

Як рахується середня кількість працівників? 

Згідно зі ст. 1 Закону №875 як середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу,  так і середньооблікова кількість штатних працівників - осіб з інвалідністю визначаються за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики. Йдеться про Інструкцію з статистики кількості працівників, затверджену наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286.   

Зверніть увагу!

Ст. 18-2 Закону №875 встановлює таке виключення: 

При здійсненні розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу не включаються штатні одиниці, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік штатних одиниць, що відносяться до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці та не включаються до середньооблікової кількості осіб штатного облікового складу під час розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 01.04.2026 р. №490 «Деякі питання розрахунку та виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю».

Що змінилося з 22.08.2026 року (а фактично – з 01.01.2026 р.)? 

Саме 22 серпня 2026 р. набрала чинності постанова КМУ від 19.08.2026 р. №1047. Однак, в ній зазначено, що ця постанова:

• набирає чинності з дня її опублікування, 
• застосовується з 1 січня 2026 р., 
• діє у період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

Нагадуємо, що зараз є три категорії працівників, які через специфічні умови праці не включаються до розрахунку середньої при визначенні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю:

1. Штатні одиниці, умови праці на яких відносяться до робіт:

• із шкідливими умовами праці, в тому числі важкими та напруженими умовами праці (3 клас);
• з небезпечними умовами праці (4 клас).

2. Штатні одиниці, робота на яких належить до робіт підвищеної небезпеки, на які роботодавцем:

• отримано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки;
• зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.

3. Штатні одиниці, умови праці (служби) на яких передбачають проходження служби на посадах рядового та начальницького складу або на посадах із спеціальним званням, пов’язаної з провадженням оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування, виконанням обов’язків з підвищеним ризиком для життя або здоров’я, аварійно-рятувальних чи інших невідкладних робіт, постійним зберіганням та носінням зброї, застосуванням заходів фізичного впливу, керуванням спеціалізованим транспортом, а також проходження військової служби, праці (служби) на посадах, які передбачають особистий виступ у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях, або посадах, у разі призначення на які законодавством встановлено вимоги щодо придатності за станом здоров’я, що підтверджується рішенням медичної (військово-лікарської) комісії. 

І ось саме цю, останню категорію розширили. Тепер до неї належить і праця (служба) на посадах, пов’язаних з виконанням трудових (службових) обов’язків безпосередньо на територіях активних бойових дій, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Вам знадобиться! 

Повний перелік ТОТ та територій бойових дій з актуальними даними дивіться за посиланням. 

Які наслідки змін, внесених Постанвою КМУ №1047, для роботодавців? 

Ця зміна стосується роботодавців, які мають працівників, що продовжують працювати на територіях активних бойових дій. І з неї виходить, що, якщо увесь штатний персонал роботодавця фізично знаходиться на території активних бойових дій і виконує роботу безпосередньо на такій території, то норматив немає з кого рахувати.  

Тобто, таких роботодавців, по суті, позбавили обов’язку працевлаштовувати осіб з інвалідністю та/або сплачувати внесок за їх не працевлаштування. Це і було метою Уряду при внесенні змін, про що ми повідомляли тут. 

Щоправда, залишаються питання щодо працівників таких роботодавців, що працюють дистанційно, з інших територій, що не належать до територій активних бойових дій. А також тих, хто перебуває у штаті, але не працює: працівниках у безоплатних відпустках або у простої, чи з ким трудовий договір призупинено. Щодо них потрібне роз'яснення від ДПС та Держпраці: адже податківці зараз адмініструють сплату внесків, а Держпраці - виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. 

Що робити роботодавцю, який вже заплатив внесок до 22.08.2026 р.? 

Проблема усіх, навіть позитивних, змін, які вносяться до нормативних актів заднім числом, в порядку їх застосування. Що робити далі, більш-менш зрозуміло. А що робити із внесками, нарахованими і сплаченими з 01.01.2026 до 22.08.2026 роботодавцями на територіях активних бойових дій? 

На жаль, в Постанові №1047 про це ані слова. Тому чекаємо на роз’яснення ДПС. 

На нашу думку, щодо зайво сплаченої суми внесків: 

1. треба здійснити виправлення в бухгалтерському обліку. Тобто, створити бухгалерську довідку, у якій сторнувати/зменшити таку суму; 
2. треба звернутися до ДПС із заявою про повернення. Скоріш за все, порядок повернення таких сум буде той самий, як і щодо зайво/помилково сплачених податків. Тобто, заяву можна буде подати в довільній, а краще за все, в електронній формі протягом 1095 днів від дня сплати.