Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Статтею 719 Цивільного кодексу України встановлено, що договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про нотаріат» (зі змінами, внесеними Законом України від 01.10.2008 р.), нотаріальні дії можуть вчинятися будь-яким нотаріусом чи посадовою особою органів місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених статтями 9, 55, 60, 65, 66, 70 ? 73, 85, 93 і 103 цього Закону, та інших випадків, передбачених законодавством України.
Згідно зі статтею 55 цього Закону, посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї зі сторін відповідного правочину.
Як зазначено у наведеній вище статті 41 згаданого Закону, нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, в державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, чи приміщенні органів місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з’явитися до зазначеного приміщення, а також коли того потребують особливості угоди, що посвідчується, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза зазначеними приміщеннями.
