Редакція Закону про захист персональних даних, якою ми керувалися при реєстрації баз персональних даних у 2011 — 2013 роках, містила певний порядок доступу до персональних даних третіх осіб.
Так, дії щодо поширення персональних даних (передачі відомостей про фізособу з баз персональних даних) здійснювалися за згодою суб'єкта персональних даних, умовами якої визначався й порядок такого доступу. При цьому поширення персональних даних без згоди суб'єкта або уповноваженої ним особи дозволялось у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (статті 14, 16 Закону України «Про захист персональних даних»).
З 1 січня 2014 року наведені правила практично не змінилися.
Уявімо ситуацію: фізособа, яка не сплатила заборговану суму за договором, отримала негативне для себе судове рішення. Державний виконавець, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача, звернувся до БТІ з запитом про надання йому інформації щодо наявного у фізособи нерухомого майна.
Зауважимо, що статтею 5 Закону «Про виконавче провадження» передбачено обов'язковість виконання вимог державного виконавця щодо рішень для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Не кажучи вже про право одержувати конфіденційну інформацію щодо учасників виконавчого провадження в межах вчинення виконавчих дій.
У результаті БТІ відповідає: «...поширення інформації відділом КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації», яку було витребувано Державною виконавчою службою щодо надання персональних даних (місце реєстрації, паспортні дані, відомості про наявність нерухомого майна), без їх згоди можливе у випадках, визначених законом, та в порядку, встановленому законодавством України. За відсутності повноважень ...поширення здійснюється лише за наявності згоди суб'єкта персональних даних».
З одного боку, ситуація складається на користь фізособи, адже доведеться сплачувати борг частинами з офіційних доходів. З іншого — а якби така особа виявилася стягувачем?
Нагадаємо, що розділом VII «Надання інформації з Реєстру прав» передбачено право виконавчої служби на отримання інформаційної довідки з Реєстру нерухомості та обов'язок БТІ її надати, якщо інформація потрібна у зв'язку зі здійсненням першими повноважень, визначених законом.
Однак з 2011 року діє новий Закон про захист ПД, який захищає персональні дані фізосіб, у т. ч. і власників нерухомості, які є складовою частиною Реєстру нерухомості. Водночас нова редакція Закону про виконавче провадження (чинна з 09.03.2011 року) взагалі не згадує про персональні дані сторін виконавчого провадження та їх захист відповідно до Закону про захист ПД.
Таким чином, позиція Держслужби щодо персональних даних, яка підтримала відмову БТІ у наданні інформації на запит виконавчої служби, не позбавлена логіки.
Адже якщо йдеться про поширення інформації з зареєстрованої БТІ бази ПД власників нерухомості (фізосіб), то, на думку Держслужби, права державного виконавця на отримання інформації у процесі здійснення ним виконавчого провадження не достатньо. Необхідним є й обсяг повноважень як БТІ щодо поширення персональних даних фізосіб, передбачених відповідним Законом, без згоди суб’єкта персональних даних, так і виконавчої служби щодо можливості отримання такої інформації з визначенням переліку випадків та чітко встановленого порядку (Лист Державної реєстраційної служби з питань захисту персональних даних (ДСЗПД) від 20.12.2013 р. №10/3110-13, №10/3111-13).
