Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
“Я звичайно не раз чула, що отримання закордонного паспорта – це цілий подвиг, але ніяк не очікувала, що для цього мені доведеться” вбити “стільки часу!”. Такими враженнями від зіткнення з “бюрократичною машиною” поділилася студентка столичного ВУЗу Олександра.
На початку серпня вона звернулася до одного з управлінь Державної міграційної служби в Києві з метою оформлення закордонного паспорта. У цей день студентка прибула в центр прийому документів за півгодини до відкриття, однак у черзі вже опинилася під 27-м номером. По прибуттю їй відразу ж видали талон з номером в електронній черзі, в якому було зазначено приблизний час, коли вдасться потрапити на прийом до інспектора. Тим не менш, темпи обслуговування клієнтів виявилися, м’яко кажучи, скромними – в кабінет інспектора студентка потрапила далеко після обіду.
І хоч у підсумку Олександра таки отримала по закінченню декількох днів бажаний закордонний паспорт, проте це коштувало їй чималих зусиль, даремно витраченого часу і неслабо пошарпаних нервів. На жаль, в регіонах ситуація з оформленням цього документа ще більш сумна.
IT-волонтери в допомогу
У розмові про якість і швидкості надання більшості державних сервісів українці не приховують свого невдоволення. Бюрократична тяганина, неефективна робота державних органів і корупційна складова у вигляді вимагання хабарів – все це геть відбиває бажання у пересічних громадян зв’язуватися з держструктурами.
Вже кілька років в Україні ведеться мова про необхідність запровадження електронного уряду (e-Government), яке за рахунок використання інформаційних технологій дозволило б мінімізувати взаємодію між державою та заявником. Тим не менш, уряду в нашій країні змінюються, а відсутність політичної волі у вирішенні даного питання залишається незмінним.
У зв’язку з відсутністю серйозних зрушень з боку влади по запуску e-Government вже традиційно для нашої держави за справу взялися волонтери. Так, практично з початку року в Україні розпочала діяльність громадська організація ICT Competence Center, яка об’єднала представників великого бізнесу і приватних осіб, які знаються на інформаційних технологіях. У червні команда IT-волонтерів за сприяння Державного агентства з питань розвитку електронного уряду інтернет-портал iGov.org.ua, за допомогою якого громадяни України можуть отримувати держпослуги онлайн без особистої взаємодії з органами влади.
Все почалося з того, що один із засновників ICT Competence Center і директор з інформаційних технологій «ПриватБанку» Дмитро Дубілет опублікував пост в Facebook із закликом до IT-спільноті приєднатися до розробки сайту. Уже на початкових етапах створення iGov інтернет-користувачам запропонували вибрати пріоритетні держпослуги, які громадяни хотіли б отримувати онлайн в першу чергу.
На даний момент портал поки працює в тестовому режимі і послуги наразі доступні лише в певних містах, таких як Дніпропетровськ, Львів та кількох інших. За даними на сайті, зараз жителі цих міст можуть скористатися 72 державними сервісами через Інтернет, а ще 45 послуг стануть доступні онлайн найближчим часом. Вже після запуску сайту творці проекту поставили собі завдання до кінця року перевести в електронну форму близько 20% держпослуг.
Якщо повернутися, наприклад, до сервісу оформлення або заміни закордонного паспорта, то за допомогою інтернет-порталу вже можна попередньо заповнити коротку форму і записатися на прийом на конкретний час, а не займати чергу з ранку і очікувати зустрічі зі «слугою народу» по кілька годин.
Як зазначив Дубілет, сьогодні надаються на сайті державні сервіси не є ідеальним продуктом. При цьому в найближчому майбутньому всі послуги будуть доповнюватися і удосконалитися.
«Справа в тому, що ми сповідуємо філософію Minimum Viable Product (мінімально життєздатний продукт – ред.), коли замість того, щоб довго будувати ідеальний продукт, ми запускаємо мінімальний функціонал, який потім обростає все новими і новими можливостями», – зазначав Дубілет.
У випадку з послугою оформлення закордонного паспорта, в майбутньому через iGov.org.ua в електронному форматі можна буде також заповнювати всі бланки і анкети, відправляти копії необхідних документів, а також здійснювати оплату за послуги Міграційної служби.
Крім отримання закордонного паспорта, на даний момент IT-волонтери вже поставили на «електронні рейки» такі актуальні послуги, як онлайн оформлення автомобілів в МРЕВ, реєстрація місця проживання, подача заявки на отримання субсидій, довідки про доходи, відсутності судимості, а також ряд інших державних сервісів. При цьому ряд державних сервісів за допомогою порталу може надаватися повністю в дистанційній формі, а деякі з попереднім заповненням форми, оплатою послуги через інтернет і призначенням конкретного часу візиту.
Проблеми із законом
Разом з вигодою для пересічного українця і створення більш комфортних умов для громадян переведення держпослуг в електронний формат приносить відчутну вигоду і для країни в цілому. Основним завданням e-Government є боротьба з корупцією за рахунок зведення нанівець всіх контактів між чиновниками і народом. Проте впровадження електронного уряду також дозволяє знизити витрати на державний апарат шляхом автоматизації процедур і скорочення числа держслужбовців.
Сьогодні каменем спотикання в активному розвитку онлайн-послуг є нинішнє українське законодавство. Що й казати, якщо в нашій країні навіть немає ефективного правового регулювання у сфері захисту персональних даних, а тим більше в Інтернеті.
Також в українському законодавстві поки не передбачено видачу дозволів і довідок в електронному вигляді. Тобто зараз громадянам, у кожному разі, не вдасться уникнути зустрічі з чиновниками і для того, щоб отримати готовий документ (наприклад, виписку або кадастровий номер), українцям необхідно особисто забирати його в паперовому вигляді.
Крім того, на думку експертів, на сьогоднішній день майже для кожного сервісу в сфері e-Government можуть знайтися законодавчі акти, які будуть їй суперечити.
“Сьогодні той факт, що законодавці не встигають за сучасними технологіями, не повинен стримувати просування цих технологій”, – заявляв раніше заступник голови Адміністрації президента України Дмитро Шимків.
За словами со-засновника ICT Competence Center Яник Мірило, зараз в Україні у сфері електронного уряду певні сервіси реалізовані на рівні деяких міністерств і органів місцевого самоврядування, проте багатьох базових складових e-Government поки ще просто немає. За її оцінками, виходячи з сьогоднішніх темпів просування влади у бік електронного уряду, на повноцінний запуск всіх державних сервісів онлайн потрібно не один рік.
“Прорив є, але ще необхідно пройти дуже довгий шлях до повної автоматизації та оптимізації всіх процесів”, – повідомила Мірило.
Е-вропейські традиції
Згідно з рейтингом EGDI Index, сьогодні Україна посідає 87 місце за рівнем розвитку e-Government, що є одним з найгірших результатів серед країн-колишніх радянських республік. Наприклад, Естонія в цьому списку розташувалася на 15 місці, Росія – на 27-му, Грузія – на 56-му.
Сьогодні європейським флагманом по електронному уряду є Естонія. У цій країні 95% податкових декларацій подаються онлайн, майже 100% банківських платежів виробляються в мережі, а доступ до інтернету вважається соціальним правом.
З 2002 року в Естонії ж як посвідчення особи почали видавати ідентифікаційну ID-карту, яка сьогодні використовується 93% населення. На даній карті окрім інформації про її власника зберігаються також криптографічні ключі та сертифікати, що дозволяють користуватися всіма електронними держпослугами. Сьогодні за допомогою ID-картки в Естонії можна подивитися свою медичну карту, оплатити штраф, відправити запит в мерію або заява на отримання субсидії, отримати рецепт або призначення лікаря на обстеження, зареєструвати дитину і багато чого іншого.
Для того щоб досягти таких результатів Естонії пройшлося пройти досить довгий і нелегкий шлях. “В Естонії законодавство у цій сфері удосконалилося протягом 20 років. Наприклад, зараз захист персональних даних – це не тільки те, як мої дані захищені, але і те, наскільки я сама їх можу контролювати, тобто бачити, хто і на основі чого запросив мої дані “, – зазначила Мірило.
Електронний уряд в масштабах держави в Естонії було запущено, зокрема, завдяки освітній роботі держави та приватного ринку (банків і телекомунікаційних компаній).
За її словами, естонський досвід можна з упевненістю застосовувати в Україні. Тим не менш, в нашій країні впровадити електронний уряд буде набагато складніше навіть з огляду на те, що кількість населення у нас значно більше ніж в Естонії (майже 43 млн проти 1 300 000 громадян).
На жаль, зараз уряд не сильно намагається змінити дану ситуацію, хоча ще в минулому році Кабмін заявив про намір до 2017 року повністю впровадити систему електронного уряду в країні. У той же час, на поточний рік на фінансування e-Government і національної програми інформатизації було виділено лише 2 млн гривень, чого не вистачить навіть на косметичні зміни в цій сфері. У той же час, за словами Мірило, в Естонії тільки на підтримку систем інвестується приблизно 50 млн євро в год.В Україні ситуація з e-Government на сьогоднішній день діаметрально протилежна. Для порівняння, в нашій же країні 96% (а то й більше) населення ніколи не користувалося державними сервісами в Інтернеті. Більше того багато українців навіть поняття не мають, що криється під словосполученням «електронний уряд».
“Можна прямо сказати, що на ці гроші нереально реалізувати в масштабі держави практично нічого. Проте, у світі існує дуже хороша практика, на яку слід покладати надії і Україні – приватно-дежравне партнерство, підтримка з боку приватного сектора та підтримка донорів”, – зазначила Мірило.
Таким чином, поки представники влади не почнуть виявляти цікавість до можливості надання держпослуг через Інтернет, що є ефективним інструментом боротьби з корупцією, громадянам і не варто сподіватися на запуск e-Government в масштабах держави. Зараз українцям вже традиційно залишається покладати надії лише на волонтерів і поки продовжувати вистоювати великі черги біля кабінетів чиновників.
Антон Куліш
