Про це повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.
На початковому етапі розпочато обрахунок 16 показників, які сигналізують про ризики. В перспективі таких буде понад 60.
Серед критеріїв, які відслідковує система:
- аномальна економія (понад 60%),
- робота постачальника тільки з одним замовником,
- не деталізоване тендерне оголошення,
- надмірно велика кількість лотів в одній закупівлі та інші.
Відображення інформації системи відбувається в реальному часі за адресою http://risk.dozorro.org. Вже зараз можна побачити візуалізацію, яка надає інформацію по ТОП-замовниках у системі. Для прикладу, станом на сьогодні система відзначила, що у Рівненської АЕС ознаки ризику мають 884 з 1334 закупівель, у філії “Магістральні нафтопроводи “Дружба” ПАТ “Укртранснафта” 851 - з 2047, у Запорізької АЕС 752 з 1143.
Також система відзначила, що найбільш поширеними ризиками є “Переможець незначно змінював ціну” (41%), “Дуже малий крок пониження ціни” (35%), “Не деталізований CPV (код товару, який закуповують)” (зустрічається майже у 13% обрахованих закупівель).
Перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов на презентації пояснив: “Однією з переваг електронної системи закупівель - це швидкий доступ до великого масиву даних. Раніше документація по проблемному тендеру могла просто випаруватись, сьогодні - ми можемо аналізувати їх ще до того, як тендер відбувся. ProZorro не почне бити струмом порушників, але бізнес та правоохоронні органи зможуть використовувати ризик-індикатори для того, щоб визначати надійність замовників та перевіряти їхню діяльність відповідно”.
Максим Нефьодов також розповів про проект змін до закону “Про публічні закупівлі” та деяких інших законів (№4738-д), який дозволить Державні аудиторській службі України використовувати в своїй роботі ризик-індикатори на законній основі. Проект закону вже пройшов слухання у профільному комітеті.
Розробник методології Дмитро Паламарчук анонсував подальший розвиток системи: “Буде розвиток у напрямку збільшення кількості індикаторів. А головне - вивчення поєднання різних ризик-індикаторів”. За його словами, "українська система - продукт співпраці з багатьма міжнародними фахівцями. Зокрема з Чехії, Угорщини та Кембриджського університету. Варто зазначити, що спрацьовування індикатора провокує аналітиків на подальше вивчення закупівель. Немає чорного і білого”.
Іван Лахтіонов, проектний менеджер Transparency International Україна, продемонстрував перші знахідки за допомогою системи ризик-індикаторів. Так, наприклад Інститут сільського господарства Західного Полісся провів закупівлю дизельного пального та бензину на півтора мільйона гривень, в якій всі тендерні документи були завантажені вже після того, як відбувся аукціон. “Південна залізниця” в закупівлі одягу дискваліфікувала трьох учасників для того, щоб забезпечити перемогу постачальнику, з яким традиційно працює. Загалом було презентовано десяток таких кейсів, які ілюструють можливість легко ідентифікувати ризикові закупівлі.
Директор програми інноваційних проектів Transparency International Україна Віктор Нестуля пообіцяв, що інфраструктура громадського моніторингу публічних закупівель буде і надалі розбудовуватися силами третього сектору у співпраці з Мінекономрозвитку та ДП “Прозорро”. Він відзначив, що система ризик-індикаторів у нинішньому вигляді це лише початковий продукт: “Наша система на відміну від закордонних аналогів повністю автоматизована і виключає людський фактор. Варто відзначити, що початковий продукт створено безкоштовно. Однак ми отримали підтримку від ЄБРР і незабаром система запрацює на повну потужність, обраховуючи понад 60 індикаторів”. Віктор Нестуля нагадав, що зусилля активістів та зацікавленого у чесних закупівлях бізнесу консолідуються довкола порталу DOZORRO. Вже місяць працює “Індекс найкращих практик”, який надає системну інформацію щодо моделей поведінки різних замовників під час проведення тендерних процедур. А станом на сьогодні залишено вже понад 4500 відгуків на закупівлі, до яких в учасників системи ProZorro є претензії.
