Коротко про зміни ми розповідали у своїй новині. А зараз зупинимося більш детальніше за кожній з них.
Інформування споживачів про роздрібні ціни на товари
Загальне правило інформування про роздрібні ціни не змінилося.
Як і раніше, суб’єкт господарювання повинен забезпечити інформування споживачів про роздрібні ціни за допомогою ярликів цін (цінників) або покажчиків цін. Але ціни на товари мають бути вказані в грошовій одиниці України (в гривнях).
Окремо введено правило відображення ціни переоцінених товарів. Зокрема, у такому випадку потрібно довести інформацію:
- про ціну товару, що була встановлена до початку застосування знижок або зменшення ціни, проведення відповідного розпродажу;
- про ціну товару, встановлену після їх початку.
До того ж введено, що суб’єкт господарювання може застосовувати до непродовольчих товарів, які реалізує, знижки або зменшення ціни, проводити їх розпродаж у порядку, установленому законом.
Слід враховувати, що спільними ознаками, які є між поняттями «знижка» або «зменшена ціна» та «розпродаж», є обмеженість у часі та зменшена ціна. Про це повідомляла Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у листі від 20.09.2016 р. №603-154-6/12440, виходячи з норм ч. 4 ст. 15 Закону №1023-XII, у якій визначено умови, за яких дозволяється вживання вказаних вище понять.
Зміни в супровідній документації
У супровідній документації, що додається до продукції та на етикетці, крім раніше встановлених обов’язкових реквізитів, слід додавати ще й:
- номінальну кількість (маси, об’єму тощо)
- інформацію про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів.
При цьому вже не потрібно зазначати найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари.
Звертаємо увагу: Нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію. Якщо додаткові вимоги встановлено щодо торгівлі окремих видів непродовольчих товарів, то їх потрібно буде зазначати в обов’язковому порядку у супровідній документації.
Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.
Обов’язок виправлення недостовірної інформації про товар
За новою редакцією п. 16 Правил №104 виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про товар (якщо він не шкодить життю, здоров’ю або майну споживача) протягом тижня має вилучити цей товар з продажу та приводить інформацію про нього до відповідності.
Оновлена інформація про товар може бути розміщена в місцях, де його реалізують, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв’язку.
Встановлення платіжних терміналів
Новим абз. п. 18 гл. 1 Правил №104 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання забезпечити можливість використання платіжних терміналів під час здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги). Але зауважено, що це відбувається в рамках норм законодавства.
Нових правил застосування платіжних терміналів ще ніхто не впроваджував. Хоча плани вже є. Про них тут.
Зараз порядок застосування платіжних терміналів регулює Постанова КМУ від 29.09.2010 р. №878. Про її виконання ми свого часу писали тут та тут>>
Строки обміну товару можуть бути й понад 14 днів
За змінами, продавець має право оголосити більш триваліший строк, ніж 14 днів, протягом яких споживач має право на обмін товару належної якості. Але про нього має оголосити продавець.
Порядок обміну товару не змінився. Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Зміни у маркуванні товарів
Наказом №80 узагальнено правила маркування окремих груп товарів швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів (далі – одяг), взуття, меблів, товарів для фізкультури, спорту й туризму, галантерейних виробів.
Маркування взуття (крім загальної інформації) передбачає наявність інформації про модель, розмір, повноту, дату виготовлення (місяць, рік). Маркування меблевих виробів додатково до загальної інформації передбачає наявність інформації про назву виробу та артикул.
До того ж з Правил №104 виключено окремі норми, які дублюватимуть загальні вимоги, щодо маркування окремих товарів. Це стосується продажу:
- текстильних товарів
- електропобутових товарів;
- телерадіотоварів;
- товарів побутової хімії;
- парфумерно-косметичних і мила туалетного.
Тепер на їх маркування поширюються лише загальні вимоги, встановлені новою редакцією п. 16 розд. І Правил №104.
Нова категорія товарів – запальнички
У Правилах №104 з’явилася нова глава 12. Вона присвячена особливостям продажу запальничок - ручних пристроїв для вироблення вогню, які використовують паливо і застосовуються для припалювання (сигарет, сигар та люльок).
Але продаж дозволено тільки запальничок із захистом, спроектованих та виготовлених таким чином, щоб їх не могли використовувати діти віком до 4 років і 3 місяців (наприклад, захисний дизайн, захист механізму запалювання, складність послідовності дій, необхідних для запалювання, докладання зусиль для оперування ними).
Дозволено займатися продажем запальничок, що можуть заправлятися повторно при дотриманні вимог, наведених у гл. 12 Правил №104.
Заборонено продавати запальнички нестандартного дизайну, які за своєю формою нагадують героїв мультфільмів, іграшки, зброю, годинники, телефони, музичні інструменти, транспортні засоби, людські тіла або частини людських тіл, тварин, їжу або напої, які відтворюють музичні ноти, або мають мерехтливе світло чи рухомі або інші деталі розважального характеру.