Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Європейська Бізнес Асоціація повідомляє, що обравши курс на європейську інтеграцію Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати національне законодавство відповідно до вимог ЄС. У тому числі, це зобов’язання поширюється й на необхідність наносити латиницею одиниці вимірювання на продукцію та, наприклад, замість скорочень «Кг», «С», «В» використовувати «Kg», «S», «V» для зазначення кілограм, секунд або вольт. Це здійснюється з метою усунення технічних бар’єрів в торгівлі, аби товари, які виробляються в Україні, могли вільно потрапляти на ринок ЄС і навпаки. Ще в 2015 році Міністерством економіки було прийнято відповідний Наказ №914 і деякі компанії та індустрії не мали проблем з його виконанням – наприклад, виробники техніки та електроніки. Інші – були вимушені звертатись за додатковими роз’ясненнями та пропонувати зміни до профільного законодавства.
Наразі Наказ передбачає можливість добровільно поруч із одиницями вимірювання (нанесеними латиницею) наводити їх переклад українською мовою. У той же час, ряд індустрій наразі не можуть виконувати вимоги цього наказу, оскільки в їх спеціальному законодавстві передбачено, що все маркування має здійснюватися виключно українською мовою. Відтак, колізія продовжує існувати. Наприклад, виробники ветеринарних препаратів, агрохімічних засобів та інші мають складнощі із застосуванням відповідних правил.
Тому, власне, навколо цього Наказу роками точаться дискусії. Так, деякі індустрії наполягали на необхідності виконання його вимог щодо застосування маркування виключно латиницею, деякі просили виправити неузгодженості в законодавстві або дозволити їм маркувати продукцію у відповідності до вимог лише їх галузевого законодавства, тобто, українською. За 4 роки до Наказу №914 декілька разів вносили невеликі зміни. Але, на жаль, системного рішення, яке б, з одного боку, відповідало євроінтеграційним прагненням України, а, з іншого боку, вирішувало проблему неузгодженості даного Наказу з іншими законодавчими актами, так і не прийнято.
На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов’язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак, таке рішення вдовольняє не всі індустрії.
Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проект змін до Наказу №914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання – і латиницею, і кирилицею.
На думку компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів, тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією Наказу №914, та наносять маркування виключно латиницею.
Особливо критичним питання є для компаній, які виробляють невеликі вироби, наприклад, навушники, флешки, камери, мобільні телефони та іншу невелику електроніку, тощо. Адже, на таких виробах часто фізично неможливо нанести маркування та позначки декількома мовами. Таку вимогу часто можна виконати лише шляхом створення окремої виробничої лінії для товарів, призначених для українського ринку. А це, в свою чергу, призвело б до зростання собівартості таких товарів для українського споживача та до скорочення асортименту товарів, який легально постачається в Україну.
Тому, Європейська Бізнес Асоціація не підтримує запропонований Проект Наказу, як такий, що погіршує умови ведення бізнесу в Україні. Адже його прийняття не нівелює ризиків для бізнес-діяльності. Водночас, бізнес-спільнота готова до діалогу задля обговорення специфіки застосування Правил маркування в різних індустріях з метою напрацювання максимально збалансованого рішення, яке, з одного боку, не стоятиме на заваді євроінтеграційним прагненням України, а, з іншого – не ускладнюватиме умови ведення бізнесу в Україні.
