Нагадаємо, що наказом Мін'юсту №1716/5 затверджені нові форми реєстраційних заяв. Причому замість попередніх 24-х форм заяв з 1 червня 2020 року використовуються лише 9 – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії. Розглянемо особливості для ФОПів та ЮО.
Що змінилось у нових реєстраційних формах?
Для ФОПів маємо лише 1 реєстраційну форму №1 (замість 4 попередніх). Як і раніше, вона може використовуватись ФОПом як у формі pdf – для заповнення вручну (має функцію заповнення в електронному вигляді) та подальшого роздрукування, та у формі excel – для заповнення в електронному вигляді та подальшого їх роздрукування.
Залишили й відомості про особу, яка може вчиняти дії від імені фізичної особи - підприємця (за наявності).
Для юросіб має лише три форми заяв, які подаються державному реєстратору (замість 9 попередніх):
- Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) — форма 2;
- Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи — форма 5;
- Заява щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника — форма 6.
Цікаво те, що якщо раніше ми для реєстрації юрособи мали одну форму заяви, а для внесення змін — зовсім інші, тепер подається лише одна форма 2 із зазначенням у ній різних даних, що підлягають внесенню в ЄДР, а саме, у разі:
1) держреєстрації новоутвореної юрособи;
2) держреєстрації змін до відомостей про юрособу (тих, що містяться в ЄДР);
3) включенні відомостей про юрособу в ЄДР — йдеться про тих юросіб, які зареєстровані до 01.07.2004 року проте відсутні в ЄДР;
4) держреєстрації припинення юрособи (у випадку повної ліквідації або реорганізації).
Таким чином, не залежно від того, що ми здійснюємо — держреєстрацію ФОП/ЮО, вносимо зміни до КВЕДів, адреси чи міняємо керівника/власника, або взагалі припиняємось, подаємо лише одну форму — форму №1 для ФОПів та форму №2 для ЮО з відповідною позначкою на конкретну дію.
Порядок заповнення форм роз’яснив Мін’юст.
Варто пам’ятати:
1) раніше, при внесенні змін до відомостей про ЮО чи ФОПа заявники могли обрати строк реєстрації — або у днях, або у годинах. Наразі можна обрати як повні (24 год), так і скорочені (6 або 2 години) терміни вчинення реєстраційної дії (як при реєстрації чи при внесенні змін до ЄДР, так і й разі припинення госпсуб’єкта);
2) самі форми 1 та 2 містить як можливість заповнення переліку КВЕДів для внесення в ЄДР підприємцем/ЮЛ, так і окремо перелік КВЕДів - у разі подачі заяв на реєстрацію платником ПДВ, єдиного податку 1-3 груп чи єдиного податку 4 групи. Нагадаємо, що такі переліки можуть й не співпадати. Але при їх повному співпадінні — повторно КВЕДи не заповнюються.
3) неприємності очікують тих фізосіб, які мають паспорти-книжечки. Адже при заповненні реєстраційних із відомостями про кінцевих бенефіціарів передбачено вказувати як дані паспорта-книжечки, так і дані ID-картки. Проте, за наявності лише паспорта-книжечки додатково до реєстраційної заяви необхідно буде додавати нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, - для ФО - нерезидента та, якщо такий документ оформлений без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для ФО - резидента.
При поданні заяв ФОПами та ЮО — відомості про фізособу (у т. ч. засновника ЮО — не бенефіціарного власника — тобто, частка у СК менша від 25%) паспорт-книжечка не ускладнюватиме життя.
Чи розпочався відлік строку у три місяці для підтвердження даних про бенефіціарів?
За приписами ч. 4 Перехідних та прикінцевих положень нового Закону №361, який набрав чинності з 28.04.2020 р., юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.
Для того, щоб розпочався відлік часу у три місяці, потрібно мати:
1) затверджену структури власності юрособи, в який відобразити ланцюг інформації щодо усіх юросіб-засновників, який в результаті повинен привести до певної людини (чи групи людей), які цією юрособою прямо чи опосередковано володіють.
Щоб уявити собі, як це виглядає, можна звернутись до додатку 22 Постанови НБУ №65.
Увага! Станом на сьогодні форма структури власності ще не затверджена.
2) затверджену Мін'юстом реєстраційну заяву щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (форма 6).
Висновок: на сьогодні відлік строку у три місяці для подачі державному реєстратору форму 6 та структуру власності ЮО ще не розпочався (адже одна з умов не виконується).
У якому порядку слід подавати підтвердження про бенефіціара — форму 6?
Щодо відомостей про бенефіціарів, то при поданні реєстраційної форми №2 ЮО на першій сторінці заяви, ми як і раніше, має вказати статус відомостей про кінцевого бенефіціарного власника: "в актуальному стані" або "потребують оновлення". Це ми будемо робити при внесенні будь-яких змін щодо ЮО до ЄДР.
При цьому, якщо дані "потребують оновлення" - будемо заповнювати 2 та 3 сторінки.
Увага! Друга сторінка призначена для подання відомостей про бенефіціара — засновника - фізособу. А сторінка 3 — для засновників юросіб та вже їх кінцевих бенефіціарів.
Висновок: форма 2 подається й у разі, коли засновник фізична особа (стор. 2), і у разі, коли засновник — юрособа із зазначенням кінцевого бенефіціара — фізособи (стор. 3).
Ще один момент, який вартує уваги. Наказом Мін’юсту №1716/5 затверджена форма 6, яка подається щорічно для підтвердження відомостей про бенефіціара. Причому, судячи з її змісту, при поданні форми 6 вказують (відповідна позначка), що відомості про бенефіціара не змінились, тобто, "в актуальному стані", чи змінились та "потребують оновлення".
Якщо відомості змінились (інший засновник, інша адреса реєстрації, дані паспорта тощо), то подаються одночасно дві форми:
- форма 6 подається з позначкою "потребують оновлення";
- форма 2, де на аркушах 2 та/або 3 вказують нові дані.
Якщо ЮО має одного засновника — фізособу, то чи потрібно подавати форму 6?
Нагадаємо, що відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону №361 кінцевим бенефіціарним власником є:
- будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція;
- для юросіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- а для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.
Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
При цьому, з огляду на роз’яснення Мін'юсту, щорічне підтвердження стосується лише тих юросоіб, які мають у складі засновників (учасників) юрособу.
Висновок: форма 6 подається у разі, коли засновником ЮО 1 є ЮО 2, незалежно від їх кількості. При цьому, має бути дотримана обов’язкова вимога — кінцевий бенефіціар ЮО 2 (чи її засновників — ЮО) має володіти 25% і більше статного капіталу.
Якщо засновник ЮО лише фізична(і) особа(и), то щорічне підтвердження з огляду на роз’яснення Мін'юсту, не подається. Проте, якщо змінюються дані такого бенефіціарного власника, а також при реєстрації нової ЮО (у т.ч. в результаті реорганізації) — подається форма 2 та заповнюються нові дані на стор. 2.
Якщо ЮО має кілька засновників і жоден з них не володіє 25% СК, чи треба щось подавати?
Наразі, жодних роз’яснень з цього приводу ми не отримували. Але, якщо звернути увагу на сторінки 2 та 3 форми 2, то при заповненні відомостей про бенефіціара вказують як відсоток частки статутного капіталу в юридичній особі або відсоток права голосу в юридичній особі, так і вказують тип бенефіціарного володіння: прямий вирішальний вплив або непрямий вирішальний вплив.
Тобто, фізособа, яка, наприклад, володіє 30% СК засновника-ЮО, та має прямий вирішальний вплив - бенефіціар. Якщо фізособа чи ЮО володіє 20% СК (тобто, менше ніж 25%) - це просто засновник/учасник.
Відповідно, на нашу думку, відомості про таку особу не вносяться до ЄДР як бенефіціара. Натомість, вона має бути вказана у структурі власності ЮО, яка ще не затверджена. Ось саме для цього ця структура власності й потрібна.
Втім, чи це так — слід дочекатись роз’яснень від Мін’юста, але, скорше за все, не раніше, затвердження її форми.
Якщо ЮО має у складі засновників ЮО, про кого подаються відомості, про ЮО чи про їх кінцевих бенефіціарів?
Як розэяснював Мін'юст і про що ми писали тут, по-перше, подавати інформацію треба лише про кінцевих бенефіціарів. А по-друге, ними завжди вважаються фізособи.
Тому, щоб дізнатись, хто ваші кінцеві бенефіціари (і чи є такі взагалі, тобто, чи існують ФО, які опосередковано мають право власності на 25% вашого СК), вам доведеться дізнатись про власників ваших ЮО-засновників.
Розглянемо приклади
Приклад 1. ТОВ "Альфа" має у складі засновників 2 фізособи з часткою 26% та 27%, а також Приватне підприємство з часткою 47%. На нашу думку, щорічне підтвердження стосується лише кінцевого бенефіціара ПП, втім лише за умови, що такий кінцевий бенефіціар-ФО має більш як 25 % СК ПП.
Приклад 2. ТОВ "Альфа" має у складі засновників 2 фізособи з часткою 26% та 27%, а також Приватне підприємство з часткою 23% та ТОВ "Бета" з часткою 22%. Чи подається щорічне підтвердження в такому випадку? Все залежить від аналізу власників.
Зрозуміло, що про двох фізосіб-засновників ТОВ «Альфа» повідомить вже при створенні (або в разі зміни учасників). І на перший погляд, здається, що про кінцевих бенефіціарів ПП та ТОВ «Бета» повідомляти немає сенсу – частка СК, якою володіє кожен з цих засновників, менша за 25%. Але у цих двох юросіб можуть бути спільні власники. Наприклад, якщо 100% їх СК володіє одна фізособа, то вона непрямо матиме в ТОВ «Альфа» 23% + 22% СК (а це становить 45%!).
