8 серпня 2020 року набрав чинності Закон України від 14.07.2020 р. №775-IX «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин», яким внесено зміни до Закону України «Про нотаріат» в частині удосконалення термінології та процедури вчинення нотаріальних дій тощо. Про те, як змінилися правила роботи нотаріусів розповідає фахівець Львівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Андрій Орач.
1. Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою.
2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) відтепер можна отримати не лише після смерті одного з подружжя, а й на підставі спільної заяви. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя, може отримати і колишня дружина/чоловік.
Нотаріус на підставі спільної письмової заяви подружжя видає одному або кожному з них свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, набутому ним за час шлюбу. Таке свідоцтво може бути видано кожному з подружжя під час перебування у шлюбі або після розірвання шлюбу. Свідоцтво про право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, земельну ділянку та інше нерухоме майно видається нотаріусом за місцем знаходженням такого майна.
Уразі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з них видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини.
Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя (а також у разі смерті другого з подружжя) видається за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
3. Уточнено компетенцію щодо вчинення нотаріальних дій консульськими установами України за кордоном, а саме передбачено, що консульські установи України за кордоном посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу жилих будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні, а також крім договорів оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
4. З набранням чинності Закону посвідчення договорів відтепер здійснюватиметься:
- щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору;
- щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору.
5. Вірність копії документа, виданого фізичною особою, на відміну від попередньої редакції Закону України «Про нотаріат», може бути засвідчена у випадках, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальником установи виконання покарань.
Раніше така нотаріальна дія могла також вчинятися щодо оригіналів документів, підпис на яких засвідчувався підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування такої особи.
6. Встановлено єдиний строк для вчинення виконавчого напису – три роки з дня виникнення права вимоги.
Строк пред’явлення виконавчого напису до примусового виконання – три роки.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!