Головна Усі новини Держрегулювання Інше

З 24 жовтня суб’єкти фінмоніторингу можуть отримувати інформацію про клієнтів по-новому

Уряд затвердив Порядок надання державними органами, державними реєстраторами на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта. Звісно, що такі запити робитимуться лише, якщо цю інформацію неможливо отримати зі загальнодоступних джерел

Уряд затвердив новий Порядок надання державними органами, державними реєстраторами на запит суб’єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта. Постанову КМУ  від 21.10.2020 р. №968, якою його затверджено, було опубліковано в «Урядовому кур'єрі» від 24.10.2020 р. Відповідно з цієї дати почав діяти новий Порядок №968, а старий (затверджений постановою КМУ від 08.09.2015 р. №693) втратив чинність. 

Цей Порядок визначає механізм надання  інформації про клієнта у разі неможливості безоплатного отримання інформації зі загальнодоступних державних електронних реєстрів. 

За новим Порядком державні органи, державні реєстратори безоплатно мають надавати протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту суб’єкту інформацію про клієнта. Але перед цим вони мають дізнатися про статус суб’єкта фінмоніторингу у Держфінмоніторингу. Тобто, щоб отримати відповідь на запит, треба бути на обліку в Держфінмоніторингу. 

Нагадуємо, що до суб’єктів первинного фінмоніторингу зараз належать не лише банки та інші фінустанови, а й аудитори, приватні юристи, ті, хто надає приватні послуги з ведення бухобліку та консультує з оподаткування. І саме вони мають повідомляти про підозрілі операції своїх клієнтів Держфінмоніторингу та стати на облік в цій службі. Про це ми писали тут

Під час аналізу діяльності клієнта може виникнути потреба отримати про нього додаткову інформацію з інших джерел. Тепер маємо оновлений порядок надання такої інформації державними органами та держреєстраторами. Залишилось навчитися правильно складати запит. 

 

Як сформувати запит?

Запит щодо надання необхідної інформації про клієнта (далі – запит) надсилається суб’єктом державному органу (за місцезнаходженням такого органу) та/або державному реєстратору (незалежно від місцезнаходження такого державного реєстратора) у письмовій формі. 

Запит може надсилатися також в електронній формі. Але формат електронної взаємодії та форма надання інформації визначаються відповідними державними органами. Тобто теоретично це можливо, а на практиці для цього потрібно мати не лише електронний підпис, а й програмне забезпечення, яке дозволяє листуватися з певним держорганом або держреєстратором. Можливо, також укласти договір про таке електронне листування. 

Якої би форми запит не був, він підписується керівником суб’єкта або особою, яка його заміщує. Якщо суб’єкт провадить свою діяльність одноособово, то він сам підписує запит. 

Наразі типової форми запиту не існує, а отже він може надсилатися у довільній формі. Але у запиті обов’язково зазначаються підстави для надання державними органами, державними реєстраторами інформації про клієнта та її перелік, а також відомості, що дозволяють однозначно ідентифікувати клієнта. Тобто в запиті треба чітко вказати, хто, про кого і яку інформацію запитує.

 

Строк для відповіді держоргану та держреєстраторів

Як ми вже зазначили вище, перш ніж брати запит до розгляду, держорган або держреєстратор спочатку перевіряють статус того, хто запитує. Чи дійсно він є суб’єктом первинного фінмоніторингу? 

Для підтвердження інформації щодо статусу суб’єкта державні органи, державні реєстратори звертаються до Держфінмоніторингу в електронній та/або паперовій формі. Якщо Держфінмоніторинг нічого не знає про такого суб’єкта, відповіді на запит не буде. 

Держфінмоніторинг надає підтвердження статусу протягом двох робочих днів з дня надходження звернення державного органу та/або державного реєстратора. А далі починається робота над відповіддю на запит.

Проте за Порядком №968 державні органи, державні реєстратори мають надавати відповідь протягом 10-ти робочих днів з дня отримання запиту суб’єкту інформацію про клієнта. 

 

Як можна використати отриману інформацію?

Порядком №968 передбачено, що як запит суб’єкта, так і інформація, що надається державними органами, державними реєстраторами, є інформацією з обмеженим доступом.

Вона використовується виключно з метою та в порядку виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і не підлягає передачі третім особам, крім передбачених законом випадків.

***

Читайте також: Увага! Незабаром Держфінмоніторинг буде зупиняти фіноперації по-новому

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Русанова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Держрегулювання / Інше
Теги:
Перевірки , Фінанси

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі