Інформація для приватних бухгалтерів та консультантів! З’явився порядок взяття на облік у Держфінмоніторингу

Отже, ті, хто має моніторити операції своїх клієнтів, нарешті дочекались — КМУ затвердив на виконання вимог Закону № 361 такі документи:

1. Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб'єктів первинного фінмоніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб'єктами первинного фінмоніторингу Держслужбі фінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, іншої інформації, що може бути пов'язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
2. Порядок ведення Держслужбою фінмоніторингу обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу;
3. Порядок ведення Держслужбою фінмоніторингу обліку суб'єктів первинного фінмоніторингу.

Сам Закон №361 набрав чинності з 28.04.2020 р. Але коментована постанова КМУ від 09.09.2020 р. №850 набере чинності з 01.01.2021 р.

Тобто, ще три місяці діятиме стара постанова №552, якою врегульовані деякі питання організації фінмоніторигу, проте про свіжих суб’єктів – приватних бухгалтерів та консультантів з оподаткування - ані слова. З наступного року вже говорити про те, що не стали на облік тому, що не знали як, буде неможливо. Тож, поговоримо про це докладно.

Хто та у які строки має стати на облік у Держфінмоніторингу?

А це згідно з новими Порядками відбуватиметься по-різному, в залежності від того, ким є суб’єкт первинного моніторингу.

Перша категорія – ті, хто надають фінпослуги:

1. банки, страховики (перестраховики), страхові (перестрахові) брокери, кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи;
2. платіжні організації, учасники чи члени платіжних систем;
3. товарні та інші біржі, що проводять фінансові операції з товарами;
4. професійні учасники фондового ринку (ринку цінних паперів), крім осіб, які провадять діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку;
5. оператори поштового зв’язку, інші установи, які надають послуги з переказу коштів (поштового переказу) та здійснення валютних операцій;
6. філії або представництва іноземних суб’єктів госпдіяльності, що надають фінпослуги на території України;
7. постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів;
8. інші юрособи, які за своїм правовим статусом не є фінустановами, але надають окремі фінпослуги.

Строки взяття на облік

Такі суб’єкти стають на облік у Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом).

Друга категорія – це  юрособи, які:

1. надають аудиторські послуги;
2. надають послуги з бухобліку;
3. здійснюють консультування з питань оподаткування;
4. надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.

Строки взяття на облік

Такі ЮО стають на облік у Держфінмоніторингу протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом).

Третя категорія – це фізособи, які провадять свою діяльність одноособово (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин), які:

1. надають аудиторські послуги;
2. надають послуги з бухобліку;
3. здійснюють консультування з питань оподаткування;
4. надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.

Строки взяття на облік

Ці фізособи стають на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом).

І, нарешті, четверта категорія – це юрособи та фізособи (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин), які здійснюють інші операції:

1. адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;
2. нотаріуси;
3. суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги;
4. суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна;
5. суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;
6. суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;

Строки взяття на облік

Наведені суб’єкти стають на облік у Держфінмоніторингу не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених статтею 10 Закону № 361.

А як стати на облік?

Зазначені вище категорії суб’єктів первинного фінмоніторингу стають на облік шляхом подання Держфінмоніторингу відомостей про себе, які мають містити інформацію про:

• державну реєстрацію суб’єкта,
• його місцезнаходження,
• відповідального працівника,
• особу, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника у разі його відсутності (у разі призначення такої особи),
• відокремлені підрозділи, що є окремими юридичними особами та яким надано дозвіл самостійно подавати інформацію, пов’язану з проведенням фін моніторингу.

Від себе додамо, що йдеться про відокремлені підрозділи, відомості про які юрособа внесла до ЄДР.  Про «відокремлені» структурні підрозділи (відділи, відділення, тощо, передбачені у штатному розписі), навіть за умови, що такі структурні підрозділи перебувають в іншому місці чи за іншою, ні ЮО, адресою, не стають на облік у Держфінмоніторингу як самостійні суб’єкти первинного фінмоніторингу та самостійно не подають жодної інформації про фіноперації — за них це мають роботи ЮО, у штаті яких вони створені.

У разі зміни інформації, яка подана суб’єктом до Держфінмоніторингу для взяття його на облік, суб’єкт протягом трьох робочих днів з дати настання таких змін подає Держфінмоніторингу відповідне повідомлення.

А про такі обставини як ліквідація (йдеться про дату внесення в ЄДР запису про припинення ЮО чи ФОПа), анулювання ліцензій, дозволів, інших документів, що дають право на провадження діяльності, а також виключення з відповідного спеціального реєстру осіб-суб’єктів ПФР, або рішення органу державної влади про припинення суб’єкта слід подати інформацію протягом трьох робочих днів з дати виникнення таких обставин.

Поради юриста:

Зважаючи на вищенаведене, на нашу думку, діяти з 1 січня слід буде так:

1. стати на облік слід шляхом подання інформації про себе. При цьому ключовим фактором буде наявність здійсненої фіноперації з клієнтом. Проте не меншу вагу матиме і сам факт встановлення ділових відносин з клієнтом, тобто, укладання договору. 
2. якщо таких договорів з клієнтами ще немає та за відсутності фіноперації — взяття на облік не здійснюється,
3. інформація в цілях постановки на облік подається у формі повідомлення з обов’язковими відомостями (п. 6 Порядку подання інформації для взяття на облік). Втім жодної форми поки що не запропоновано та не затверджено. Зробити це має Мінфін. Сподіваємось, що він встигне це зробити до 1 січня.

Увага! Подавати інформацію до Держфінмоніторингу можна буде як у паперовому вигляді, так і в електронному вигляді за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

Електронній формі повідомлення надається перевага, такий шлях подання інформації для взяття на облік згадується першим. При цьому говориться,що надаватися Держфінмоніторингу інформація може з використанням складових е-кабінету: особистого кабінету або прикладного програмного інтерфейсу.

У разі виникнення ситуацій, що призводять до неможливості подання Держфінмоніторингу інформації в електронній формі, суб’єкт подає її в паперовій формі шляхом надсилання заповненої візуальної форми повідомлення поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення або вручення під розписку.

Підтвердженням факту подання суб’єктом інформації у паперовій формі є наявність у суб’єкта документа, виданого оператором поштового зв’язку, що засвідчує факт надсилання відповідної інформації з повідомленням про вручення поштового відправлення, або відмітки Держфінмоніторингу про отримання інформації (із зазначенням дати та часу її отримання).

До 31.12.2020 р такі нові суб’єкти фінмоніторингу як бухгалтери, госпсуб’єкти, що здійснюють консультування з питань оподаткування, та госпсуб’єкти, що надають за винагороду консультаційні послуги, що пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна, й надалі перебуватимуть у невизначеному стані.

Адже стати на облік вони мають. Але порядку, як це зробити, до 1 січня для них не буде.

Тому, на сьогодні, для них відсутність взяття на облік не може слугувати підставою для застосування д них штрафних санкцій.

Аналогічна ситуація і з спеціально визначених суб’єктів, перелічених у ч. 7 ст. 6 Закону №361. Приписи абзацу першого п. 5 діючого, але застарілого Порядку №552, на них також не поширюються.

Для всіх інших суб’єктів у ст. 6 — наразі ситуація у відносинах з Держфінмоніторингом не змінилася.

Яка відповідальність за невиконання умов постановки на облік?

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 32 Закону №361 за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Держфінмоніторингу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, до такого суб’єкта первинного фінмоніторингу може бути застосований штраф у розмірі до 340 тис. грн.

Ось це «штраф може бути застосований», говорить, що застосовувати його будуть не до всіх, а на розсуд посадових осіб Держфінмоніторингу. Адже саме вони наразі приймають рішення про застосуванню штрафу, що зазначено у ч. 3, 7, 8 ст. 32 Закону № 361.

При цьому, штраф є не лише не обов’язковим, а і  не є єдиним заходом впливу до порушника, який може бути застосований. Зокрема, повпливати на суб’єкта можна шляхом письмового застереження, анулювання ліцензії чи відсторонення від роботи уповноваженого працівника. Щоправда, за одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу. Проте за вчинення двох або більше різних порушень Закону № 361, розрахунок суми штрафу здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення. Але максимальна сума штрафу не може перевищувати 27 млн 30 тис грн (ч. 6 ст. 32 Закону №361).

Цифри, як бачимо, космічні. Тому приватним бухгалтерам, аудиторам та консультантам радимо уважно слідкувати за нашими новинами. Як тільки з’явиться форма повідомлення для взяття на облік, ми обов’язково про це розповімо. А з 1 січня 2021 р., щоб уникнути штрафу, таке повідомлення треба буде подати до Держфінмоніторингу (з урахуванням строків, зазначених на початку цієї статті).

Про те ж, як треба буде здійснювати сам первинний фінмоніторинг операцій з клієнтами і про які операції повідомляти Держфінмоніторинг, поговоримо в нашій наступній статті.

***

Читайте також:  Як приватні бухгалтери та податкові консультанти мають моніторити операції клієнтів: Порядок від КМУ