КМУ затвердив на виконання вимог нового Закону №361, такі документи як Порядок подання інформації для взяття на облік, Порядок обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінмоніторингу, та Порядок обліку суб'єктів первинного фінмоніторингу.
Про те, хто у нас є суб’єктами первинного моніторингу, і про порядок взяття їх на облік в Держфінмоніторингу, ми писали тут.
Настала черга розглянути, яка інформація про операції клієнтів таких суб’єктів може зацікавити Держфінмоніторинг. Адже саме про неї ці суб’єкти мають повідомляти.
Відразу зауважимо, що ця стаття не стосується тих бухгалтерів та податкових консультантів, які працюють за трудовими договорами. Мова йде лише про тих, що працюють за цивільно-правовими договорами.
Що передбачає сам первинний фінмоніторинг?
Окрім обов’язку стати на облік в порядку, що ми описали у попередній статті, бухгалтери та податкові консультанти як суб’єкти первинного фінмоніторингу зобов’язані:
1) забезпечувати функціонування належної системи управління ризиками, застосування у своїй діяльності ризик-орієнтовного підходу та вжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків
Що означає ця складна фраза? Лише те, що такі бухгалтери та консультанти мають уважно аналізувати і своїх клієнтів і їх операції. Виявляти підозрілих (корупціонерів і тих, хто фінансує тероризм, як мінімум) і, в ідеалі, не працювати із ними. А також повідомляти про них Держфінмониторинг. Для такого аналізу, звісно, потрібні хоча б якісь критерії.
Тож, для цього Мінфін має затвердити відповідні Критерії ризику, зокрема, пов’язані з клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб’єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг.
Слід сказати, що зараз такі Критерії існують. Але вони затверджені наказом Мінфіну ще від 08.07.2016 р. №584 та не оновлені.
2) здійснювати належну перевірку нових та існуючих клієнтів
3) запобігати використанню послуг та продуктів суб’єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з протиправною метою.
Увага! Подібна умова має бути присутня у договорах з клієнтами. Тобто, ви одразу маєте повідомити клієнта, що в разі, якщо його операція виявиться підозрілою, то ви її проводити не будете. І в праві розірвати договір із клієнтом, якщо він користується вашими послугами з протиправною метою.
4) повідомляти Держфінмоніторинг про про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників клієнта, які містяться в ЄДР, та інформацією про кінцевих бенефіціарних власників, отриманою суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки клієнта. Тобто, не лише державні органи, а й бухгалтери та консультанти повинні будуть з’ясувати кінцевого бенефіціарного власника клієнта. І якщо виявиться робіжність, повідомити про це Держфінмоніторинг не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за місяцем, в якому були виявлені розбіжності!
5) надавати інформацію на запити Держфінмоніторингу;
6) надавати доступ суб’єктам державного фінмоніторингу та правоохоронним органам (на обгрунтовані запити!) до документів або інформації, що міститься в них, у повному обсязі;
7) за дорученням (або за рішенням) Держфінмоніторингу, наданим з метою виконання запиту уповноваженого органу іноземної держави, зупиняти проведення або забезпечити моніторинг фінансової операції відповідної особи в установленому законодавством порядку; Увага! Як правило, зупинити таку фіноперацію ані бухгалтер, ані податковий консультант не може. Тому в цій частині виконання вимог закону вказаними особами не здійснюється.
8) проводити внутрішні перевірки виконання вимог Закону №361 або незалежний аудит своєї діяльності. Порядок таких перевірок/аудиту теж має затвердити Мінфін!
9) в цілях управління ризиками використовувати нові та існуючі інформаційні продукти, ділову практику або технології, що забезпечують проведення фіноперацій, без безпосереднього контакту з клієнтом.
Про які фіноперації слід повідомляти Держфінмоніторинг?
Судячи з приписів ч. 2 ст. 10 Закону №361, Дерфінмоніторинг слід повідомляти про підозрілі фінансові операції (діяльність) або спроби їх проведення незалежно від суми, на яку вони(а) проводяться.
А що таке «підозрілі операції»?
За приписами ст. 21 Закону №361, фінансові операції або спроба їх проведення незалежно від суми, на яку вони проводяться, вважаються підозрілими, якщо суб’єкт первинного фінансового моніторингу має підозру або має достатні підстави для підозри, що вони є результатом злочинної діяльності або пов’язані чи стосуються фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
Зрозуміло, що це буде непросто. Адже навряд чи в договорі або в первинному документі буде прямо написано, що кошти за господарською операцією пішли на тероризм або корупцію.
Тому на допомогу мають прийти відповідні державні органи.
При визначенні того, чи є підозрілою фінансова операція або діяльність, суб’єкт первинного фінансового моніторингу враховує типологічні дослідження, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, а також рекомендації суб’єктів державного фінансового моніторингу.
На жаль, на відміну від НБУ, який розробив власні Індикатори підозрілості фіноперацій (див. Дод. 20 до Положення про здійснення банками фнмоніторингу), наразі нічого подібного від Мінфіну чи від Держфінмоніторингу поки що не розроблено.
Тож, на сьогодні бухгалтерам та податковим консультантам доведеться керуватись лише приписами Закону №361 і здійснювати перевірку нових та існуючих клієнтів зз врахуванням доступної інформації у відкритих та інших базах даних, мережі Інтернет, використовувати інші відомі джерела інформації, у т.ч. отримувати її за запитами у своїх клієнтів.
Якщо за відсутністю чітких критеріїв ви все ж таки виявили підозрілу операцію – повідомити про неї Держфінмоніторинг слід негайно після виникнення підозри або достатніх підстав для підозри. Разом із повідомленням слід надавати обґрунтовані висновки, копії документів та іншу інформацію, на основі яких сформовано підозру, та додаткову інформацію на запити спеціально уповноваженого органу. Втім, форми такого повідомлення Мінфін ще не розробив.
А що бухгалтери і податкові консультанти не зобов’язані робити?
Навіть в межах первинного фінмоніторингу бухгалтери та податкові консультанти не зобов’язані:
1) виявляти, реєструвати та зберігати інформацію про порогові фіноперації – йдеться про фіноперації, вказані у ст. 20 Закону №361, у т.ч. операції сума, яких дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень, зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики) тощо.
2) вести реєстр всіх фіноперацій, що підлягають фінмоніторингу. Порядок ведення реєстру передбачаний у п. 10-14 Порядку подання інформації для взяття на облік №850,
3) зберігати документи чи їх електронні копії, записи, дані, іншу інформацію щодо фіноперації та ділових відносин, у т.ч. щодо клієнтів, яким відмовлено у встановлені ділових відносин, після припинення договорів та ділових відносин з клієнтами. Це стосується будь-якої інформації, листування, кореспонденції, звітів, запитів, результатів будь-якого аналізу під час здійснення належної перевірки клієнта. І, відповідно, у разі надходження запитів щодо таких клієнтів від Мінфіну, Держфінмоніторингу, інших органів державного фінмоніторингу, а також правоохоронних органів, можна сміливо посилатись на приписи п. 18 ч. 2 ст. 8 та ч. 2 ст. 10 Закону №361 та відмовляти у наданні такої інформації.
Але, зауважимо, все це – у випадку, якщо такі операції не здалися суб’єкту первинного фінмоніторингу підозрілими! Інакше ця інформація та копії документів будуть потрібні для повідомлення і подальшого спілкування із Держфінмоніторингом.
Таким чином, насьогодні ситуації для бухгалтерів та податкових консультантів виглядає так, ніби збирати та зберігати інформацію, у т.ч. здійснювати належну перевірку клієнта у всіх можливих базах даних, слід лише до та під час встановлення та проведення ділових відносин з клієнтом. Якщо підозрілих операцій не було виявлено, після припинення договірних та інших ділових відносин, всю інформацію щодо клієнта та вжитих заходів для мінімізації ризиків можна, принаймні, для Держфінмоніторингу, не зберігати.
Але, звісно, при цьому слід враховувати вимоги ПКУ в частині зберігання первинних документів за госпопераціями за договорами ЦПХ самих бухгалтерів та податкових консультантів і їх клієнтів. Ну, тобто, копії документів про те, які операції здійснював клієнт, вам не потрібні. А ось оригінали документів про операції між вами та клієнтом (банківські виписки, акти приймання-передачі наданих послуг, договір тощо) – зберігати необхідно. Адже їх перевірятимуть податківці.
Відповідальність за порушення
Останнє запитання, яке слід сьогодні розглянути, таке: чим загрожує бухгалтеру або податковому консультанту не проведення фін моніторингу операцій його клієнтів та/або неповідомлення Держфінмоніторингу про підозрілі операції?
Відповідь на це знаходимо в ст. 32 Закону №361.
До суб’єкта первинного фінансового моніторингу можуть бути застосовані штрафи, зокрема, у таких розмірах:
1) за порушення вимог щодо здійснення належної перевірки, вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, – до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 204 тис. грн.);
2) за порушення вимог щодо відмови від встановлення (підтримання) ділових відносин, проведення фінансової операції – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 340 тис. грн.);
3) за порушення порядку створення (ведення) та зберігання документів, у тому числі електронних, записів, даних, інформації у випадках, передбачених цим Законом, у тому числі у разі їх втрати або знищення, – у розмірі до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 204 тис. грн.);
4) за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання Держфінмоніторингу недостовірної інформації у випадках, передбачених законодавством, – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 340 тис. грн.);
5) за невиявлення, несвоєчасне виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та порушення порядку їх реєстрації – у розмірі до 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 340 тис. грн.);
6) за незабезпечення належної організації та проведення первинного фінансового моніторингу, відсутність належної системи управління ризиками, повторне невиконання вимог суб’єктів державного фінансового моніторингу про усунення виявлених порушень та/або про вжиття заходів для усунення причин, що сприяли їх вчиненню, – у розмірі до 10 відсотків загального річного обороту, але не більше 7950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, до 135 млн. 150 тис. грн.).
При цьому розрахунок суми штрафу у разі вчинення двох і більше видів порушень здійснюється шляхом додавання розмірів штрафів за кожний вид порушення.
У такому разі максимальна сума штрафу, яка може бути застосована до суб’єкта первинного фінансового моніторингу, для бухгалтерів та податкових консультантів (оскільки вони не є фінустановами) не може перевищувати двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена, 1590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто, 27 млн. 30 тис. грн.).
Зрозуміло, що більшість приватних бухгалтерів та податкових консультантів такі цифри неприємно вразять. Звісно, що це максимально можливий розмір штрафу, і на практиці він може бути меншим. Може бути ситуація, коли штраф взагалі не застосовують. Адже рішення про застосування та фактичний розмір такого штрафу прийматимуть фахівці Держфінмоніторингу. Проте навіть за таких умов негативні наслідки можуть бути вагомими, тож, поставитись до цих обовязків варто серйозно.
***
Читайте також: Інформація для приватних бухгалтерів та консультантів! З’явився порядок взяття на облік у Держфінмоніторингу