Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище, відмінивши більшість застарілих регуляторних документів. Про це заявив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час дискусії «Як має працювати дерегуляція під час війни», яка була організована Центром економічних стратегій.
За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знижувати адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також вводити страхування військових ризиків. Інакше економіка не дорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.
«Сьогодні Україна є частиною глобальної світової економіки. І кожен підприємець рахує розмір ризику і вкладає його в очікуваний рівень доходу. Якщо ми не знайдемо шлях забезпечити підприємцям очікуваний рівень дохідності, плани швидкого відновлення можуть так і залишитися планами», - розказав Денис Кудін.
За його словами, в умовах, коли в країні йде війна, ризик ведення підприємницької діяльності зростає. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником – додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.
«У свою чергу держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків. Один з них – це зниження адміністративних витрат. Другий – переосмислювати систему державних витрат, а отже і податків. Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова – страхування військових ризиків. І Міністерство економіки України зараз готує проекти рішень по всіх трьох напрямках», - заявив Денис Кудін.
У серпні Уряд подав на розгляд парламенту законопроект 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності». В народі його прозвали «регуляторна гільйотина».
«Суть цього законопроекту дуже проста – ми запропонували встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання – тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Ми знаємо, що більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції – вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості – недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше ми їх приберемо, тим швидше буде рости економіка», - підкреслює Денис Кудін.
За його словами, це регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні - внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15-ти. Міністерства і відомства мали самі подати законопроекти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.
«З цього ми робимо висновок, що добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Такі зміни ми і запропонували – до 31 грудня маємо створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін’юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіонів і Мінцифри – всі вони мають сісти і переглянути 100% дозвільних документів. Усі дозволи буде поділено на три групи: ті, що продовжують діяти; ті, що мають бути скасовані; і ті, які треба трансформувати. На 31 грудня буде сформовано список тих, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня має бути припинено», - запевнив Денис Кудін.
Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета - максимально швидкі темпи економічного зростання.