Пеня у ЗЕД при поверненні частини авансу нерезидентом: роз'яснення ДПС та коментар редакції

1. Яку ситуацію розглянула ДПС?
2. Чому валютний нагляд поширюється на імпорт послуг?
3. Який строк розрахунків діє зараз?
4. Коли виникає порушення?
5. З якої суми нараховується пеня?
6. З якої дати нараховується пеня?
7. На що звернути увагу?
8. Де почитати більше про нарахування пені на ЗЕД-операції? 

Коментар до Листа ДПС від 12.08.2026 №916/2/99-00-21-01-01-02

Підприємства, які працюють із нерезидентами, мають враховувати: зменшення вартості послуг не скасовує вимоги щодо дотримання граничних строків валютних розрахунків. І хоч граничні сроки ЗЕД-розрахунків встановлені для товарів, вони поширюються і на послуги. 

Саме на цьому акцентувала увагу ДПС у коментованому листі.

Яку ситуацію розглянула ДПС?

ТОВ-резидент у листопаді 2025 року перерахувало нерезиденту 50 000 євро як передоплату за послуги зі зберігання даних на сервері.

Надалі ситуація розвивалася так:

• у грудні 2025 року сторони підписали акт наданих послуг;
• у лютому 2026 року вони погодили зменшення обсягу послуг із 50 000 євро до 30 000 євро;
• у липні 2026 року нерезидент повернув 20 000 євро надміру отриманої передоплати.

У платника виникли такі запитання:

• чи виникає в такому випадку порушення граничних строків розрахунків за операцією з імпорту послуг;
• чи потрібно нараховувати пеню в розмірі 0,3% за кожний день прострочення;
• якщо так, то з якої суми та з якої дати її слід нараховувати.

Чому валютний нагляд поширюється на імпорт послуг?

Податківці нагадали, що Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, а також установлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

Водночас операції з імпорту послуг підлягають валютному нагляду так само, як і операції з імпорту товарів.

Це пов'язано з тим, що термін «товар» у Законі №2473 застосовується у значенні, визначеному Законом України від 16.04.1991 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959). Зокрема, до товарів належать не лише продукція та роботи, а й послуги, права інтелектуальної власності та інші немайнові права (ч. 2 ст. 1 Закону №2473, абз. 49 ст. 1 Закону №959).

Саме тому НБУ, уповноважені банки та податкові органи здійснюють валютний нагляд і за операціями з імпорту послуг.

Який строк розрахунків діє зараз?

Наразі граничний строк розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становить 180 календарних днів (п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»).

Відлік цього строку за операціями з імпорту розпочинається з дня здійснення авансового платежу (ч. 3 ст. 13 Закону №2473). 

І, як ми зазначили вище, на думку податківців, такі ж строки діють і щодо імпорту послуг.  

Коли виникає порушення?

Податківці звернули увагу, що до закінчення 180-денного строку резидент повинен або отримати послуги на всю суму перерахованої передоплати, або забезпечити повернення невикористаної частини авансу.

У наведеному прикладі в межах установленого строку сторони підтвердили надання послуг лише на 30 000 євро, тоді як 20 000 євро залишалися неповернутими.

Отже, після закінчення 180 календарних днів виникло порушення вимог валютного законодавства.

ДПС наголосила: навіть якщо сторони змінили обсяг наданих послуг, це не впливає на перебіг граничного строку розрахунків.

З якої суми нараховується пеня?

Пеня нараховується не на всю суму передоплати, а лише на суму коштів, які не були повернуті вчасно.

У розглянутій ситуації базою для нарахування пені є 20 000 євро (ч. 5 ст. 13 Закону №2473). 

Процедура нарахування пені така: банк здійснює валютний нагляд, фіксує порушення і повідомляє про нього орган ДПС. І вже орган ДПС нараховує пеню, виходячи з інформації, отриманої від банка, та надсилає порушнику відповідне ППР. 

Зверніть увагу! 

Банк припиняє валютний нагляд, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту або імпорту не перевищує незначної суми (п. 9 розд. ІІІ Інструкції НБУ №7). Незначною вважається сума, що не перевищує розмір, установлений ст. 20 Закону України від 06.02.2003 №361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...». Наразі вона становить 400 000 грн.

Тому перед визначенням суми пені завжди варто перевірити, чи не підпадає конкретна операція під цей виняток. В даному випадку – потрапляє, адже навіть за курсом НБУ листопада 2025 року 400 000 грн було менше ніж 20 000 євро. 

З якої дати нараховується пеня?

Пеня нараховується:

• починаючи зі 181-го календарного дня після здійснення авансового платежу;
• до дня фактичного зарахування коштів на рахунок резидента в Україні.

Розмір пені становить 0,3% вартості недопоставленого товару /послуги за кожний день прострочення (ч. 5 ст. 13 Закону №2473).

При цьому загальна сума нарахованої пені не може перевищувати суму заборгованості.

На що звернути увагу?

Підприємствам, які здійснюють передоплату нерезидентам, варто контролювати не лише факт отримання послуг, а й своєчасність повернення надміру сплачених коштів.

Інакше навіть після перегляду умов договору та зменшення вартості послуг може виникнути порушення граничних строків розрахунків і, як наслідок, обов'язок зі сплати пені.

Де почитати більше про нарахування пені на ЗЕД-операції? 

• З якого моменту розпочинається нарахування пені за ЗЕД-розрахунками?
• Відлік строків розрахунків у сфері ЗЕД та особливості нарахування пені: деталі від ДПС
• Пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД: коли суд на боці ДПС
• Імпорт послуг від нерезидентів: правила валютного нагляду та граничні строки розрахунків у 2026 році